В 2025 році на сайті Проєкту ЄС «Право-Justice» було опубліковано Звіт Європейського Союзу на тему: "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СУДОВОЇ НАУКИ ТА СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В УКРАЇНІ", - URL PDF звіту (англійською, 34 сторінки): https://cutt.ly/XyyY09Cn, який підготовлений Павлом Рибіцьким (Paweł Rybicki) – головою правління Інституту внутрішньої безпеки EFIC (Варшава, Польща) і директором його Програми судової науки експертології. У 2012–2024 роках – президент правління Європейського центру судово-експертних ініціатив (European Forensic Initiatives Centre – Foundation), а також промотор стандартизації та управління якістю в судовій науці експертології; ініціатор створення Технічного комітету CEN/TC 419 «Forensic Science Processes» Європейського комітету зі стандартизації та його перший голова у 2012–2014 роках. У 2011–2013 роках – голова Європейської мережі судово-експертних установ (ENFSI), водночас у 2011 році – голова Міжнародного судово-експертного стратегічного альянсу (IFSA). У 2011 році, під час польського головування в Раді ЄС, був провідним експертом і речником польської судово-експертної ініціативи – Висновків Ради щодо бачення європейської судової науки експертології до 2020 року.
Бібліографічний опис: Rybicki P. Improvement of Forensic Science and Judicial Expertise System in Ukraine : report / EU Project Pravo-Justice. [Kyiv], 2024. 34 p. URL (англомовний звіт): https://cutt.ly/yyyUqXei (дата звернення: 26.07.2026). Український неофіційний переклад - https://cutt.ly/myyUqx5s
В даному звіті, експертом ЄС було зазначено, що процедура підготовки Звіту вимагала проведення робочих зустрічей з представниками експертних, державний інституцій в Україні. Однак, зі слів експерта ЄС Павла Рибіцького (Paweł Rybicki), він проводив інтерв’ю під час особистих зустрічей (очно або онлайн), з використанням анкети або обох методів. При цьому, всі зустрічі відбувалися у відкритій і доброзичливій атмосфері, а анкети поверталися у встановлений строк. Але, була одна інституція (прим. журналу - ДНДЕКЦ МВС України), яка відмовилася від зустрічі навіть після кількох спроб узгодити дату. Факт відмови представника ДНДЕКЦ МВС зустрітися з експертом ЄС було навіть відображено у Звіті ЄС на сторінці 33.
Довідково, У 2024 році керівником Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України та керівником Експертної служби МВС був Кримчук Сергій Григорович.
26 серпня 2025 року, у ДНДЕКЦ МВС відбулося представлення нового керівника. Відповідно до Наказу Міністра внутрішніх справ України, на посаду директора ДНДЕКЦ МВС призначено полковника поліції Євгенія Колесника. Державний секретар МВС Інна Ящук наголосила, що Євгеній Колесник має багаторічний досвід роботи в системі Міністерства внутрішніх справ і до призначення обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України — начальника управління організації досудового розслідування.
В даному звіті, експерт ЄС поставив діагноз українській судовій експертизі: фрагментація, монополія і залежність від відомств (прим. - на керівників ДНДЕКЦ МВС здебільшого призначаються керівники слідчих підрозділів Нацполу, а саме Кримчук С.Г. (2019-2025), Колесник Є.В. (2025 по т.ч.)). Рецепт — 25 рекомендацій. Звіт Проєкту ЄС «Право-Justice» «Удосконалення системи судової науки та судової експертизи в Україні», підготовлений Павелом Рибіцьким — ексголовою Європейської мережі судово-експертних установ (ENFSI) і одним з авторів концепції Європейського простору судової науки експертології, — містить найповніший на сьогодні зовнішній аудит української судово-експертної сфери. Висновок неупереджений і жорсткий: система працює всупереч власному потенціалу, а її наближення до ЄС вимагає не косметичних правок, а зміни архітектури. Що не так: сім конкурентів під одним дахом і 400 практикуючих приватних експертів!
Діагноз звіту починається з фрагментації. Десятки державних експертних установ підпорядковані різним міністерствам, їхні компетенції і території перетинаються, а лише в системі Мін'юсту сім надавачів послуг конкурують між собою. Приватний сектор, який у більшості держав ЄС закриває дефіцит спеціалізацій, в Україні ледь животіє: з понад 14 тисяч експертів у державному Реєстрі приватних лише 1920, чинні свідоцтва має менш ніж тисяча, а реально практикують 400–500. Причину автор бачить у регуляторному середовищі, яке пропонує приватному експерту «не стимули, а дисциплінарні заходи»: поширеною практикою стали необґрунтовані скарги сторін, що запускають дисциплінарні провадження і знецінюють висновок.
Окремий блок зауважень — державна монополія на криміналістичні експертизи, через яку публічний сектор мусить бути самодостатнім у десятках дисциплін, але не встигає виконувати дослідження в розумні строки. І найчутливіше: попри пряму вимогу статті 4 закону про незалежність експертних установ від органів розслідування, експертні служби продовжують діяти всередині СБУ та Нацполіції, а власну службу прагне створити й НАБУ. Звіт нагадує світовий консенсус, сформований після доповіді Національної академії наук США 2009 року: залежність експертної установи від правоохоронного органу породжує упередженість, а змагальний процес лише посилює цей ефект.
Що пропонується: незалежний Орган, кінець монополій, акредитація за ISO 17025. Ядро рецепта — 25 стратегічних рекомендацій. Інституційна частина передбачає створення позавідомчого Органу з питань судової науки та судової експертизи, підзвітного Верховній Раді, який перебере формування політики, сертифікацію експертів, базову валідацію методик і нагляд за системою. Три флагманські інститути — ДНДЕКЦ МВС, Київський НДІ судових експертиз і Центр імені Бокаріуса — пропонується вивести з міністерств у статус незалежних Інститутів судової науки з конкурсними директорами і захищеним бюджетом. Законодавчі зміни включають перезапуск роботи над новим законом про судову експертизу, скасування монополії держустанов, допуск приватних юридичних осіб як надавачів судово-експертних послуг і — новела, важлива для розслідувань воєнних злочинів, — можливість залучати іноземних експертів як незалежних судових експертів в українських провадженнях. Приватним експертам обіцяно рівний з державними захист від необґрунтованих переслідувань, професійну Асоціацію та настанову Верховного Суду про те, що єдиним критерієм оцінки висновку є його якість, а не статус установи. Якісна інфраструктура — окремий пласт: стратегія акредитації всіх надавачів за ISO/IEC 17025, прозора сертифікація персоналу, українські програми професійного тестування за ISO/IEC 17043, участь у європейській і міжнародній стандартизації з прицілом на майбутній стандарт ISO 21043 для судово-експертних процесів. Замість централізованої реєстрації методик Мін'юстом — дворівнева валідація: базова на рівні Органу, валідність у застосуванні — в кожній лабораторії. Завершує перелік дорожня карта приєднання до системи автоматизованого обміну криміналістичними даними ЄС «Прюм II», яка, серед іншого, прямо вимагає акредитації лабораторій за EN ISO/IEC 17025 як умови визнання українських ДНК-профілів і дактилоскопічних даних державами-членами. Контекст: вимоги ЄС уже на столі. Рекомендації звіту лягають у ширший контекст вимог до України: Звіт Європейської комісії 2025 року рекомендує надати НАБУ доступ до незалежних судових експертиз, а Спільна заява комісарки Марти Кос і віцепрем'єра Тараса Качки від 11 грудня 2025 року ставить другим пріоритетом забезпечення НАБУ ефективного доступу до безсторонніх, своєчасних і високоякісних експертиз. На цьому тлі законопроєкт Мін'юсту про уніфікацію судово-експертної діяльності, повернутий урядовим комітетом до отримання позиції Єврокомісії, рухається у протилежному напрямку: замість незалежного органу — концентрація повноважень у міністерстві, замість акредитації — жодної згадки про неї, замість скасування монополії — перенесення її меж у відомчий акт. Пауза, взята урядом, — слушний момент звірити курс із рекомендаціями, за якими стоїть консолідована європейська практика.
