Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 1501

28 червня у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, які стосуються сфери психічного здоровʼя - № 9433 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо системи охорони психічного здоров’я та послуг у сфері психічного здоров’я та № 9434 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права та поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу. 

Проєкт "Психічне здоров'я для України" просить вас ознайомитися з текстами законопроєктів та висловити свої думки та пропозиції щодо них у цій формі. Також ви можете висловити бажання взяти участь в обговоренні цих законопроєктів. Інформація про дату та час зустрічі буде надіслано на електронну адресу, яку ви вкажете у формі. Висловити свої думки щодо обговорення законопроєктів № 9433 та № 9434 з фахівцями, представниками фахових спільнот та організацій можна за посиланням https://cutt.ly/twfY7k5L

Проєкт "Психічне здоров'я для України", створений для підтримки реформування системи психічного здоров’я в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC) на підтримку реформи системи охорони психічного здоров'я в Україні. MH4U втілює підходи «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», що передбачає створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров’я, яка функціонує в єдиному міжвідомчому просторі, забезпечує покращення якості життя та дотримання прав і свобод людини. 2019-2023 рік - перша фаза впровадження проєкту.

Ознайомитися із ними можна за посиланнями:

№ 9433 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1850075

№ 9434 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1850080

Фахова думка редакційної колегії журналу "Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці" полягає в наступному:

1. Здебільшого законодавча ініціатива, яка пропонується в країні де більшість грошей зараз йде на війну як від держави, так і від звичайних громадян (волонтерські рухи) дивна, оскільки отримання базової психологічної освіти відповідно до зміст законопроєкту № 9433, не створює допуску до професії психолог, а вимагає подальших навчань з невстановленим терміном, вартістю і є підставою для зловживань невизначеному колу осіб. Приклади щодо корупційних дій зараз можна чути майже щодня у всіх сферах українського життя не дивлячись на воєнний стан в державі.

Наприклад, маєш базову психологічну освіту, а суб'єкт додаткового навчання визнаного методу самостійно збільшує тривалість навчання або його вартість для штучних перепон у допуску до професії психолог. Вважаємо це не вірно. Має бути чітко зазначено, які напрямки діяльності вимагають вивчення додаткового методу психотерапії і систему акредитації таких навчальних організацій і їх програм, а які ні. В тому числі МОН має подати пропозиції щодо вдосконалення базової системи психологічної освіти у разі якщо вона не визнається в Європейських країнах.

2. Закопроект № 9433 можна вважати бізнес-законопроектом, який знецінює університетську психологічну освіту в Україні на нашу думку, робить випускників психологів українських вишів не здатними виконувати психологічну роботу відразу після завершення навчання, при тому, що студенти на протязі всього з початку 4 річного бакалаврського навчання, а потім 2 річного магістерського навчання:

- проходять практику (здобувають практичні навички),

- проводять психологічні дослідження (здобувають навички наукового мислення та аналізу, психологічної діагностики тощо),

- пишуть наукові роботи, бакалаврські, магістерські тощо.

- захищають свої знання, навички та компетенції перед екзаменаційними комісіями, складають заліки, іспити, реферати тощо.

3. На теперішній час методи психотерапії не мають критеріїв валідності та надійності, це не психодіагностичні тести, це система поглядів на людину та її життя, яка підбирається в залежності від світосприйняття клієнта та використовуючи яку психолог допомагає встановити екологічну ціль та шлях для покращення індивідуально-психологічних якостей людини (психологічна корекція), яка звернулася до психолога. Більш академічно, психотерапія — це насамперед комплекс вербальних і невербальних психологічних впливів на психіку, а через неї на людський організм задля лікування психічних розладів, хвороб. Україна є мультинаціональною країною, психологічні практики психологічної допомоги можуть бути східної спрямованості, а можуть бути і західними, критерієм обрання методу психологічної допомоги є дієвість змін в особистості людини та її позитивні відгуки, яка звернулась до психолога.

4. Головною вимогою доступу до професії психолог, на нашу думку, має бути наявність вищої психологічної освіти магістерського рівня. Всі інші додаткові навчання за бажанням психолога. У разі потреби, психолог може розвинути свої навички в конкретному методу психологічної допомоги. Крім того, психологи не мають права проводити психотерапію як медичний метод впливу на людину!!!, який може базуватися на медичних знаннях і вимагати вищої медичної освіти. В Україні зараз навчання окремим методам психологічної допомоги відбувається не систематизовано, іноді організатори можуть навіть не мати вищої психологічної освіти або вищої медичної освіти! Певні особи називають себе терапевтами навіть не маючи магістерського рівня вищої психологічної освіти!!! вже не кажучи про вищу медичну освіту.

5. На законодавчому рівні мають бути чітко прописано поняття психологічної медичної допомоги та психологічної не медичної допомоги! В вересні 2022 року з метою забезпечення ефективності надання мультидисциплінарної паліативної та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, Міністерство охорони здоров'я України видало наказ МОЗ України від 30.09.2022 № 1782 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385", яким передбачило можливість психологам, які мають дипломи магістрів психології класичних університетів або педагогічних чи інших вишів за певних умов мати змогу працювати психотерапевтами та клінічними психологами у лікарнях фактично визнавши їх медичними працівниками. Ці посади в медичних закладах було впроваджено у рамках реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населення, яку ініціювала перша леді України Олена Зеленська. Так, відповідно до наказу МОЗ від 30.09.2022 № 1782, до роботи на посаді "клінічний психолог" допускаються професіонали, які здобули ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю "Психологія", але до 1 січня 2026 року вони мають пройти спеціалізацію за фахом "Клінічна психологія". До роботи на посаді можуть бути допущені професіонали, які здобули ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю "Психологія", пройшли спеціалізацію за фахом "Клінічна психологія", а потім - наступну спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Також, з травня 2022 року, в Україні запрацював реєстр надавачів послуг із психологічної реабілітації для ветеранів. Проте, вказані зміни стосуються клінічної практики і не поширюються на загальну практику надання психологічної не медичної допомоги. Фахівець психолог не використвує методи психотерапії, які зазвичай мають бути поєднані з медікаментозним лікуванням психічних розладів (невроз, психоз тощо) або психічних хвороб, а підбирає прийоми психологічної корекції для людини в залежності від мети, яку бажає досягнути клієнт (розвиток психологічних якостей, пошук взаємопорозуміння з оточенням, вирішення конфліктних стосунків тощо). Психологічна корекція як вид психологічної допомоги не має своїх специфічних методик, а користується залежно від потреб різними знаннями з педагогічної психології, вікової психології, загальної психології, психології спілкування, психології конфлікту, психології розвитку, психології сім'ї, основ психологічної допомоги, психології управління тощо.

6. Потрібно чітко розмежовувати різні види психологічної допомоги і не плутати її з психіатричною допомогою, психотерапевтичної допомогою або медичною допомогою, бо психолог це не психотерапевт і не психіатр, а законопроєкт плутає ці поняття між собою знецінюючи медичну освіту за напрямком психотерапія, на нашу думку і прирівнюючи лікаря психотерапевта до психолога.

7. Психологи правоохоронних органів за змістом законопроєкту взагалі стали невідомо ким, оскільки все що вони роблять навіть не може вважатися психологічною допомогою. А що тоді вони взагалі роблять зі співробітниками, які таку допомогу потребують і ці психологи єдині хто може їм допомогти бо краще за інших розуміються на специфіці професійної діяльності та отриманих психологічних травмах.

8. В Україні є адвокати і є юристи, але ніхто не каже, що юрист після закінчення навчального закладу ще має кудись піти і вчитися як писати позовну заяву або складати договір оскільки він є самодостатнім для цієї роботи і шукає лише практику своїм університетським знанням. В Україні є адвокат, і є чіткий перелік ситуацій де людина з вищою юридичною освітою має пройти додаткове навчання, стажування та скласти іспити для отримання статусу адвоката. В психології має бути теж саме.

9. Такий фахівець як психолог-консультант в Європі не вимагає вивчення додаткових методів психотерапії, наприклад в Германії. Така вимога є лише до фахівців, які бажають мати медичну практику і виписувати рецепти.

10. Наразі в Україні поноваження психолога, який має вищу психологічну освіту і психотерапевта, який повинен мати вищу медичну освіту чітко розведені і врегульовані нормативними документами і Законами.

Альтернативні точка зору фахівців НПА - Національної психологічної асоціації, які були в групі розробників законопроєктів, яка відповідей на головне питання щодо причин створення штучних перепон в доступу до професії психолог в Україні нажаль на нашу думку не має. Проте з нею варто ознайомитися, оскільки НПА є один з розробників законопроєкту №9433.

❓Навіщо нам потрібен законопроєкт 9433?

✅ Законопроєкт 9433 пропонує зміни до трьох законів: Основи законодавства України про охорону здоровʼя, Закон України «Про психіатричну допомогу» та Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя». Вводить визначення “напрями охорони психічного здоров’я”, а також вводить поняття “послуг у сфері психічного здоров’я”. Наразі в українському законодавстві відсутнє визначення “послуг у сфері психічного здоров’я” та не описано, що є такими послугами. Ця прогалина, наприклад, впливає на те, що лікарні не можуть пропонувати своїм пацієнтам психологічну консультацію коштом державного бюджету. Бо що таке “психологічна консультація”, хто її може надавати і як? - це питання, які “ставить держава” перед тим як оплатити подібну послугу. Наразі в Україні врегульовано лише питання надання психіатричної допомоги. Тому, визначити, які форми послуг у сфері психічного здоров’я існують - вкрай важливо, аби в майбутньому, такі послуги могли реалізовуватись у державних програмах за чітко визначеними вимогами. До того ж в нас досі не визначені вимоги до фахівців, які надають психологічну допомогу, що негативно впливає на якість такої допомоги та довіру до психологів.

❓Як зміни позначаться на діяльності психологів?

✅ Законопроєкт багато в чому зробить регуляцію роботи психологів більш зрозумілою і дасть “зелене світло” іншим важливим змінам, які наразі недоступні через прогалини в законодавстві, наприклад, дозволить змінити текст 199 Наказу МОЗ “Порядок застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу”. В законодавчій площині всі закони та підзаконні нормативно-правові акти мають бути узгоджені між собою. Відсутність термінології та прогалини унеможливлюють прийняття змін.

❓ Чи обмежує законопроєкт 9433 права психологів на проведення психологічного консультування чи психотерапії?

✅ Насправді ні, законопроєкт конкретизує, що наявність кваліфікації (яка присвоюється після завершення університетського навчання) є важливою базовою підготовкою, а також передбачає, що для надання послуг консультування чи психотерапії фахівець-психолог має пройти додаткове післядипломне навчання визнаному методу психотерапії (“додаткове навчання конкретному методу або формі надання психологічної допомоги згідно зі стандартами та програмами міжнародних організацій і спільнот, або за програмами, акредитованими цими організаціями, що підтверджується сертифікатом відповідної організації або наявністю такого фахівця у її реєстрі, або сертифікатом української організації, акредитованої такою міжнародною організацією чи спільнотою, або наявністю такого фахівця у реєстрі відповідної української організації”). Цю додаткову освіту і без того свідомо отримують більшість фахівців, наприклад вивчаючи КПТ, психоаналіз, гештальт-терапію інші загальновизнані методи психотерапії.

❓Чому важливо, щоб психолог мав базову освіту і додаткове навчання загальновизнаним методам психотерапії?

✅ В Україні, на жаль, більшість освітніх програм університетів за спеціальністю "психологія" не дають необхідних компетенцій для ведення психологічної практики. Психологи завершують університет і не володіють навичками психологічного консультування, не кажучи вже про психотерапію. Лише декілька навчальних програм включають в себе теоретичну і практичну підготовку за цим профілем. Тому, підготовкою психологічних консультантів і психотерапевтів по факту в Україні займаються недержавні організації, переважно асоціації, які є самоврядними організаціями.
Це правило дозволить врегулювати сферу надання психологічних послуг психологами та підвищити рівень якості послуг для споживачів, а також визнати поза законом тих фахівців, які здійснюють психотерапевтичне втручання без практичної професійної підготовки та тих фахівців, які завершили різної тривалості курси, втім не мають базової освіти, а від так кваліфікації психолога.

❓Чому я не можу навчатися консультувати і надавати психотерапію в університеті? Навіщо мені ще йти в якій спільноти чи навчатися післядипломно?

✅ Тому є кілька причин. Перша причина - тривалість навчання психотерапії та консультуванні у певному методі наразі визначається стандартами відповідних міжнародних фахових спільнот, і саме стандарти визначають, чому, скільки і як треба вчитися, щоб здобути відповідну кваліфікацію. Наразі більшість українських закладів вищої та післядипломної освіти цим стандартам не відповідають (частково тому, що не знають і не зацікавлені у них). Друге, у світі діє дуже жорстка система авторських прав, і всі психотерапевтичні методи є захищеними цими правами. Відтак, навчання певному методу психотерапії без відома і дозволу правовласників є порушенням законодавства ЄС або тих країн, де це право зареєстровано, і є злочином, який тягне за собою судові позови, штрафи та інші види покарань. Ситуація насправді аналогічна друкуванню книг без дозволу видавництва, або копіювання фільмів без дозволу кіновиробника тощо. Третя - знову ж таки, насправді можна так навчатися, якщо заклад вищої або післядипломної освіти отримає такий дозвіл від відповідної організації-правовласника, для чого він має проробити певну роботу із вивчення стандартів, залучення акредитованих викладачів певного методу психологічної допомоги тощо. Наразі в Україні такі прецеденти вже є і такі програми освітні наявні, наприклад, на магістерському рівні.

❓Невже асоціації тепер вирішують все, а дипломи втратили цінність?

✅ Ні в якому разі ні. Все вирішують самі фахівці, здобуваючи професію в університеті та підвищуючи власну кваліфікацію. Диплом - це базова підготовка спеціаліста, яка є необхідною. Часто без неї фахівець не може вступати до програм підвищення кваліфікації чи здобувати післядипломну підготовку у визнаному методі психотерапії. Де проходити додаткове навчання фахівець вирішує самостійно, як і обирає метод. Головне, що це має бути навчальна програма, яка акредитована міжнародним співтовариством (“згідно зі стандартами та програмами міжнародних організацій і спільнот, або за програмами, акредитованими цими організаціями”), а відтак відповідає європейським або світовим стандартам. Останнє дозволить фахівцю уникнути навчання “авторським” підходам з низькою (або відсутньою) доказовою базою та за потреби полегшить фахову інтеграцію в інших країнах, де ці методи визнають.

В Україні низка післядипломних навчань протягом багатьох років здійснюється авторитетними фаховими спільнотами (що юридично є громадськими спілками чи організаціями), які мають міжнародну акредитацію і добру репутацію серед колег. В даному випадку ні про яку “монополізацію” йтися не може, так як це різні організації, що представляють різні методи, які пропонують різні навчальні програми. Багато колег вже свідомо пройшли таке навчання і отримали статус психотерапевта чи консультанта в окремому методі. Також законопроєкт передбачає і проходження навчання в організаціях інших форм власності (наприклад, університетах). Головне, щоб програма відповідала вимогам.

❓Тепер лише громадським організаціям можна буде навчати психотерапії та консультуванні, а університети, інститути післядипломної освіти тощо залишаться осторонь?

✅ Знову ж таки, в жодному разі ні. У законопроєкті не вказується про виключний статус громадських організацій та спілок. Йдеться про “організації” якими можуть бути організації будь-якої форми власності, у тому числі й заклади вищої та післядипломної освіти. Для того, щоб диплом чи сертифікат такого закладу визнавався цим законопроєктом, їй слід привести свою освітню програму у відповідність до стандартів тієї міжнародної організації, методу якої цей заклад планує навчати своїх студентів, та отримати від такої організації відповідне посвідчення. Детальний і прозорий порядок визнання таких організацій (усіх організацій) буде розроблено і затверджено КМУ у прозорий спосіб, через обовʼязкове громадське обговорення та залучення професійної спільноти та користувачів послуг.
Наразі вже є кілька закладів вищої освіти, які вже провели таку роботу, або розпочали її, залучивши до освітнього процесу акредитованих у конкретному методі психотерапії фахівців та затвердивши свою освітню програму у відповідній фаховій асоціації.

❓А як щодо психологів закладів освіти, політичних психологів, організаційних психологів тощо? Їм теж треба буде додатково навчатися методам консультування чи психотерапії, щоб надавати консультації?

✅ Ні, не потрібно, якщо їхні консультації не стосуються психічного здоровʼя, адже законопроєкт 9433 пропонує зміни до трьох законів: Основи законодавства України про охорону здоровʼя, Закон України Про психіатричну допомогу та Закон України Про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя. Вони не регулюють діяльність психологів поза межами системи охорони здоровʼя, а відтак, організаційні, політичні та інші психологи не підпадають під дію цього закону.

Діяльність психологів у закладах освіти регулюється Законом про освіту, у який цим законопроєктом жодних змін не вноситься. Відповідно до чинного Закону про освіту, статті 76 “Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти”, положення про психологічну службу затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Практичні психологи здійснюють психологічне забезпечення освітнього процесу та за своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників.
Однак, у статті 53-3 пункту 3 цього законопроєкту зазначено, що “Порядок організації психологічної допомоги та перелік міжнародних організацій та спільнот, стандарти та програми яких визнаються належними для сертифікації у сфері психологічної допомоги затверджуються Кабінетом Міністрів України”. Тобто, функції, обов’язки, вимоги і порядок діяльності психологів у різних відомствах та сферах буде детальніше описано у відповідній Постанові КМУ, законопроєкт же встановлює загальну вимогу до таких фахівців на всіх рівнях.

❓А як щодо оплати за навчання? Виходить, що всі, хто хочуть робити консультування, психотерапію або надавати інші психологічні послуги, мають платити власні кошти за навчання? Це працює для приватної практики, а як щодо психологів у закладах охорони здоровʼя?

✅ Тут є кілька аспектів проблеми, які слід врахувати.

Перше, наразі й так укладена система суспільного договору, відповідно до якої психотерапії та консультуванню у певних методах психотерапії фахівців навчаються індивідуально у відповідних освітніх проєктах, які визнані міжнародними фаховими організаціями, ними акредитовані тощо. З цієї точки зору законопроєкт не приносить нічого нового, а лише фіксує те, що вже є.

Друге, саме завдяки цьому законопроєкту і формулюванню “організація” у широкому сенсі слова, і відкривається шлях для усіх організацій усіх форм власності, у тому числі закладам вищої та післядипломної освіти, привівши свої програми (або розробивши їх) відповідно до кращих практик і стандартів навчання конкретним методам психологічної допомоги, отримавши визнання у відповідної міжнародної організації, так само надавати якісні освітні послуги.

Третє, законопроект через визнання ролі фахових асоціацій, також може працювати у майбутньому на створення системи, при якій кошти за післядипломну освіту у сфері надання психологічної допомоги, “ходитимуть за фахівцем”, а не “за закладом”. Відтак, саме фахівці будуть визначати, якому методу психологічної допомоги і де навчатися.

❓За яких умов відповідно до законопроєкту 9434 надавач послуг можу бути притягнутий до адміністративної відповідальності?

✅ За умов, якщо людина поширює про себе недостовірну інформацію, наприклад, що вона є психологом, втім не має профільної освіти. У такому разі вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності. У разі визнання її провини судом, на неї буде накладений штраф у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн – 34 000 грн), у разі повторного порушення штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн).

Відповідальність також поширюється і на ЗМІ, які можуть просувати горе-фахівців.

Також відповідальність очікує і тих, хто надає послуги, не маючи для цього необхідної освіти і підготовки. В такому разі особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. У разі визнання її провини судом, на неї буде накладений штраф у розмірі три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн), ті самі дії вчинені повторно тягне за собою накладення штрафу у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 000 грн).

Знову ж таки, не йдеться, наприклад, про психологів закладів освіти (практичних психологів), діяльність яких регулюється Законом про освіту, або інших психологів, звісно, якщо вони не здійснюють власне психотерапію, не маючи для цього відповідних компетенцій та навчання.

❓За яких умов відповідно до законопроєкту 9434 надавач послуг можу бути притягнутий до кримінальної відповідальності?

✅ За умови надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права, якщо це спричинило тяжкі наслідки для особи (останнє має бути доведеним), яка звернулася за відповідною допомогою, карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Також передбачена відповідальність за те саме діяння, поєднане із поширенням особою, яка його вчинила, недостовірної інформації або тверджень про наявність у неї права надавати психологічну допомогу, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років.

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджив надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

В 2023 року виповнилося 10 років викладання головного редактора журналу Назарова Олега Анатолійовича для суддів, помічників суддів, секретарів та працівників апарату судів, які підвищували свою кваліфікацію в Національній школі суддів України протягом 2013-2023 років. З цієї нагоди Назаров О.А. був відмічений Почесною грамотою Національної школи суддів України за підготовку високваліфікованих кадрів для системи правосуддя. Багато проведено було підготовлених корисних та цікавих тем в галузі судової експертизи, судово-психологічної експертизи, основ психології та застосування поліграфа, опитування дитини. В тому числі багато тем було напрацьовано для адвокатської аудиторії (справи щодо відшкодування моральної шкоди, визначення місця мешкання дитини, угоди з вадами волі, застосування поліграфа тощо). Для замовляння вебінару, тренінгу спеціальної тематики в галузі судової експертизи звертайтесь за телефонами редакції журналу: +38093 476 72 60. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).

 20 июня 2024