22 вересня 2023 року Хмельницький апеляційний суд став майданчиком для діалогу суддів судів трьох інстанцій: першої, апеляційної та касаційної. На питання суддів Хмельницької, Житомирської, Волинської, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької областей сьогодні відповідали Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, суддя, Секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник, суддя Верховного Суду Роман Лідовець.
На важливості такого діалогу на початку заходу наголосила голова Хмельницького апеляційного суду Тетяна Спірідонова. Вона зазначила, що у суддів місцевих й апеляційних судів наразі виникає багато питань щодо застосування норм матеріального і процесуального права, пов’язаних, зокрема, зі змінами у законодавстві у зв’язку з уведенням в Україні воєнного стану.
Голова КЦС ВС Борис Гулько подякував суддям за те, що у надскладний для країни час вони виконали свою головну місію – забезпечили доступ до правосуддя.
На те, що суди змогли згуртуватися, самоорганізуватися та відправляти правосуддя в умовах воєнного стану, як того вимагає закон, зауважив і Секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник.
Велика частина питань, які судді місцевих загальних та апеляційних судів надсилали до Верховного Суду, так чи інакше стосувалася війни. Дмитро Луспеник розпочав з процесуальних: неповідомлення про виклик у судове засідання учасників судового процесу, відвід суддів, порушення правил юрисдикції судів. Сказав, що майже кожен суд України звертався з питаннями на кшталт «Як повідомити особу у тимчасово окупованому Маріуполі чи ту, що виїхала за кордон, втікаючи від війни?»
Суддя ВС звернув увагу, що повідомлення про виклик у судове засідання для учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованій території та не мають офіційної електронної адреси, а також за аналогією, для тих, хто перебуває на території, де ведуться бойові дії або ж переїхав в інше місто України, публікуються на вебсайті суду за 20 днів до дати розгляду справи.
Щодо повідомлення про виклик у судове засідання країни-агресора, яка є відповідачкою у справах, то Дмитро Луспеник нагадав, що своїми рішеннями Верховний Суд обмежив судовий імунітет росії, проте це не означає, що не потрібно повідомляти посольство чи мзс цієї країни про пред’явлений позов. Це важливо для того, аби в майбутньому такі рішення були визнані іноземними державами.
Борис Гулько також акцентував, що разом з обмеженням імунітету у цих рішеннях КЦС ВС зафіксував початок війни росії проти України – 27 лютого 2014 року.
Суддя ВС Роман Лідовець зосередився на «дискусійних» питаннях, які не унормовані у законах. Зокрема, у якому порядку слід виконувати абзац 2 частини 1 та частину 6 статті 187 ЦПК України, якщо відповідач у заяві – цивільна особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, а місце реєстрації зазначене у зоні ведення бойових дій чи на ТОТ. Суддя роз’яснив, що аби виконати ці норми, потрібно звертатися до найближчого до цих територій управління Державної міграційної служби. Там створені відділи обліку та моніторингу реєстрації місця проживання, які уповноважені надавати судам необхідну інформацію.
Під час діалогу судді обговорили також питання доказування у справах (витребування доказів, призначення судом експертиз без відповідного клопотання), зловживання процесуальними правами, способи захисту, про забезпечення позову і зустрічне забезпечення позову, про трудові й земельні спори та інші.
За словами Бориса Гулька, такі зустрічі з суддями у форматі «питання-відповідь» Верховний Суд запланував в усіх регіонах України. Захід у Хмельницькому апеляційному суді поклав їм успішний початок.
