Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого Т. на вирок Бучацького районного суду від 10 березня 2023 року.
Як встановлено судом першої інстанції, будучи негативно налаштованим до керівництва Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, мешканець м. Бучач Т. із кінця листопада 2019 року до середи липня 2020 року на своїй сторінці у соціальній мережі “Фейсбук” умисно писав і викладав заклики про насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Свої дії пояснював тим, що 23 січня 2017 року в нього ніби-то викрали легкий автомобіль “БМВ 520”, однак, на його думку, правоохоронці не вжили всіх заходів для розшуку автомобіля.
ВирокомБучацького районного суду від 10 березня 2023 року 43-річного Т. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України (публічні заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, вчинених повторно, з використанням засобів масової інформації), та призначено покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його приватною власністю, окрім житла.
До відома: санкція ч. 3 ст. 109 КК України передбачає покарання у видіобмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий термін із конфіскацією майна або без такої.
Не погодившись із судовим рішенням, обвинувачений подав апеляційну скаргу та просив цей вирок скасувати і виправдати його. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказав, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що дописи в його профілі соціальної мережі “Фейсбук” робив саме він. Також доводив, що соціальні мережі не є засобами масової інформації, а він не був публічною особою чи громадським діячем, тому ці дописи не можна вважати публічною інформацією та публічними закликами. Тим більше, що у викладених дописах йшлось виключно про прояви корупції серед службових осіб поліції Тернопільської області.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, ретельно перевіривши та детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.
Так, хоча у місцевого суду обвинувачений своєї вини не визнав, але його винуватість повною мірою доведено дослідженими та проаналізованими судом доказами. Зокрема, суд першої інстанції в основу обвинувального вироку поклав показання свідків А. М. та О. М., які проживають разом із Т. і вказали, що комп'ютер стояв у його кімнаті і лише він ним користувався. Крім того, свідки В. Б. та С. Ж. пояснили, що, як активні користувачі соціальної мережі “ Фейсбук”, під час перегляду стрічки новин побачили дописи обвинуваченого, в яких той закликав до повалення в Україні державної влади та фізичної розправи з чиновниками, депутатами, працівниками поліції. Той факт, що інформація зі сторінки “Життєпис Т.” була загальнодоступною і орієнтованою на необмежене коло користувачів, підтвердили допитані місцевим судом інші свідки.
Разом із тим, в ході обшуку будинку, де мешкав обвинувачений, в його спальні виявили системний блок ПЕОМ. Під час комп'ютерно-технічної експертизи після запуску блоку в розділі “Історія” браузера експерт виявив посилання на сторінку профілю “...Т.” у “Фейсбуці”, що містила заклики до українців повстати і повалити конституційний лад. А в програмі “Месенджер” виявили листи до керівництва поліції із нецензурною лексикою.
Також доводи обвинуваченого спростовували дані протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. А саме під час розмови із І. Т. розповів про проведений у нього обшук, при цьому не заперечив, що розміщував на своїй сторінці у соцмережі “Фейсбук” заклики до повалення державного ладу, також повторив, що владу слід скинути.
Між тим, експерт із лінгвістичної семантико–текстуальної експертизи констатував, що у своїх дописах Т.використовував виключно презирливу, вкрай образливу лексику стосовно депутатів ВР, правоохоронців; уважав “недоумкуватістю”, “боягузтвом” українців, які терплять таку владу і поліцію і бояться їх вбивати.
Зважаючи на наведене, керуючись частинами 1 та 2 ст. 22 Закону України “Про інформацію”, положеннями Закону України “Про телекомунікації” (що діяв на час вчинення кримінального правопорушення), колегія суддів спростувала твердження апелянта, що соціальна інтернет-мережа “Фейсбук” не належала до засобів масової інформації. Таким чином, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 109 КК України. Відсутність у Т. ознак публічності не вплинуло на кваліфікацію його дій, адже суб'єктом вчиненого кримінального правопорушення була фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Погодилась колегія суддів і з призначеним Т. покаранням: суд першої інстанції правильно зважив на ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку та наслідки, і вірно прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з реальним його відбуванням. Також суд правомірно застосував до обвинуваченого положення ст. 59 КК України стосовно конфіскації майна, що належало йому на праві власності, окрім житла.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого Т. залишила без задоволення, а вирок Бучацького районного суду від 10 березня 2023 року – без змін.
