12 березня 2024 року Київський районний суд м. Харкова ухвалив вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням громадянина Б. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України (Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації), частиною 2 статті 260 Кримінального кодексу України (Створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності).

Так, судом встановлено, що громадянин Б. в період часу не пізніше 7 квітня 2017 року по вересень 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області та території Харківської області, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, приймав участь так званій «ДНР», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань її силового блоку, а також брав участь в окупаційних діях смт. Великий Бурлук, Куп’янського району, Харківської області.

Крім того, в період часу не пізніше 7 квітня 2017 року, перебуваючи у Донецьку, громадянин Б., діючи умисно, добровільно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), усвідомлюючи, що діяльність не передбачених законом збройних формувань, які входять до складу так званої «ДНР», є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних та корисливих мотивів, вступив до складу не передбаченого законом збройного формування - 1-ї окремої мотострілецької Слов'янської бригади, був зарахований до його складу та виконував покладені на нього функції з використанням виданої вогнепальної зброї для здійснення збройного опору військовослужбовцям Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО, що проводилась з метою припинення діяльності так званої «ДНР» на території Донецької області.

Кримінальне провадження розглядалось у спеціальному судовому провадженні (in absentia) - за відсутністю обвинуваченого, за участю захисника. При цьому, судом було вжито всіх заходів про виклик обвинуваченого у судові засідання. Обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також були дотримані його права на належне представництво у суді, відповідно до вимог КПК України.

Вироком суду громадянина Б. визнано винуватим у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень. За сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим громадянину Б. призначене остаточне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю засудженого.

Строк відбування покарання обчислюватиметься з моменту його фактичного затримання.

Вирок суду не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.