Про актуальні питання практики Верховного Суду в цивільних, господарських, адміністративних спорах, ефективні способи захисту, про роботу Суду в умовах воєнного стану, справи щодо відшкодування завданої рф шкоди, встановлення юридичних фактів під час війни, застосування ВС принципів права та інше розповіли судді ВС на лекціях, які вони прочитали в офлайн- і онлайн-режимах у рамках підвищення кваліфікації помічників суддів Касаційного цивільного суду у складі ВС.
Суддя КЦС ВС Василь Крат в офлайн-режимі прочитав лекцію «Актуальні питання практики Касаційного цивільного суду».
На початку він порушив питання про недійсність правочинів (зокрема щодо оренди земельної ділянки), звернув увагу на правила тлумачення договору та принцип favor contractus – тлумачення договору на користь його дійсності, розповів про принцип свободи договору (ст. 6 ЦК України) і презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).
Також суддя проаналізував останню практику ВС та деякі рішення ЄСПЛ.
Василь Крат звернув увагу на можливість юридичної особи звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, якщо особа, яка її поширила, невідома. У постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц зроблено висновок, що юридична особа може застосовувати такий спосіб захисту, як вимога спростувати поширену недостовірну інформацію.
У постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 463/13099/21 ОП КЦС ВС розглянула ситуацію, коли було звернуто стягнення на автомобіль боржника, після чого виявилося, що в автомобіля є співвласник, який оскаржив звернення стягнення. Суд вказав, що за таких обставин права іншого співвласника мають захищатися шляхом виплати компенсації від недобросовісного співвласника, який не повідомив виконавця та/або кредитора (стягувача) про наявність спільної часткової власності на рухому неподільну річ.
Лектор і помічники суддів обговорили релевантні випадки застосування рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) та відхилення доводів (аргументів) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується; те, що відсутність рішення виконавчого комітету про уповноваження секретаря сільської ради на вчинення нотаріальних дій та інформації щодо місця народження заповідача в заповіті не є підставою нікчемності заповіту.
Крім того, суддя проаналізував рішення ЄСПЛ від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)», у якому розглянуто питання, чи може бути ДНК-тест доказом батьківства згідно із ч. 3 ст. 53 КпШС. Звернув увагу в контексті цього рішення ЄСПЛ на те, чи допустимо, щоб ДНК-тест був доказом батьківства згідно із ч. 3 ст. 53 КпШС.
Суддя ВП ВС Ольга Ступак в офлайн-режимі розповіла, як вирішуються питання про прийняття справ на розгляд Палати. Відповідні підстави містить ст. 403 ЦПК України, як і аналогічні положення інших процесуальних кодексів. Найбільше складнощів виникає з вирішенням питання щодо прийняття на розгляд справ на підставі ч. 3 вказаної статті – необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Тут важливою є оцінка критерію подібності. Більшість справ ВП ВС повертала до касаційних судів тому, що правовідносини не були подібними.
Також Ольга Ступак звернула увагу слухачів на підстави передачі на розгляд ВП ВС справ, якщо учасник оскаржує судове рішення у зв’язку з порушенням правил предметної чи суб’єктної юрисдикції (ч. 6 ст. 403 ЦПК України), і на необхідність відсутності всіх трьох умов, визначених у наведеній частині ст. 403 ЦПК України.
Крім того, вона детально проаналізувала основні правові висновки ВП ВС, сформульовані у 2023–2024 роках.
Суддя КЦС ВС Максим Тітов прочитав лекцію «Судове рішення як ефективний результат роботи судді та помічника судді».
Він зазначив, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому постанова ВС, яка вирішує справу по суті, має ставити останню крапку у спорі. Водночас дуже важливим є виклад тексту постанови – він повинен бути зрозумілим не тільки сторонам, але й адвокатам, іншим юристами і широкому загалу. «Рішення має бути викладено якісно, так, щоб принаймні його міг зрозуміти студент першого курсу юридичного факультету», – сказав суддя.
Крім того, Максим Тітов зазначив, що кожен помічник судді в перспективі – суддя. Тому помічникам необхідно набувати навичок, які допоможуть їм у майбутній роботі. Одна з таких важливих навичок – відстоювання своєї позиції з належним обґрунтуванням.
Суддя КЦС ВС Ганна Коломієць розповіла про застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яка стосується обов’язку суду зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває в ЗСУ або у складі інших військових формувань.
Доповідачка звернула увагу, що законодавець імперативно передбачив саме відповідний обов’язок суду, а не право. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, зокрема, і в сімейних справах, де однією зі сторін є військовослужбовець.
Ганна Коломієць зауважила, що не допускається зупинення провадження у певних категоріях справ щодо інтересів дитини або якщо відсутня сторона веде справу через представника (частини 2, 3 ст. 252 ЦПК України), однак ці положення не стосуються тих випадків, коли суд зобов’язаний зупинити провадження згідно з вимогами ст. 251 ЦПК України.
Також суддя проаналізувала судову практику у відповідній категорії спорів.
Суддя КЦС ВС Дмитро Гудима виступив із доповіддю «Ефективні способи захисту прав землевласників і землекористувачів: актуальна практика Великої Палати Верховного Суду».
Частину лекції він присвятив питанню, чому ВС дійшов висновку про необхідність застосування концепції ефективних способів захисту. Зазначив, що ідея судочинства полягає в тому, щоб вирішити спір, а не розглянути справу. Конфлікт має бути вичерпаний внаслідок розгляду справи в суді. Рішення суду не може стати підставою для ще одного судового процесу. Тож спосіб захисту завжди повинен відповідати змісту порушеного права чи інтересу і характеру порушення.
Лектор звернув увагу на постанови ВП ВС від 20 червня 2023 року у справах № 633/408/18 і № 554/10517/16-ц та від 12 липня 2023 року у справі №757/31372/18-ц. У цих постановах ВП ВС виснувала, що за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути внаслідок вирішення спору. Виконання судом обов’язків, визначених у п. 4 ч. 5 ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦПК України, пов’язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.
Суддя ВП ВС Олег Ткачук прочитав лекцію «Відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України: практика Верховного Суду (цивільна юрисдикція)».
Він зауважив, що законодавство України було розроблене для регулювання правовідносин у мирний час. Проте збройна агресія росії проти України, яка триває вже понад 10 років, спричинила безліч ситуацій, які вимагають врегулювання судами. Зокрема, це питання про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю, майну людей.
Суди мають виходити з того, що рф взагалі уникає відповідальності й визнання збройної агресії проти України, надаючи своїм діям недолугі пояснення. Тому неможливо залучити належні органи країни-агресора до вирішення спорів про відшкодування завданої нею шкоди. Проте держава Україна має забезпечити захист прав і свобод людей навіть у тих умовах, які не характерні для мирного життя.
Олег Ткачук зазначив, що передусім суди мали вирішити питання стосовно існування судового імунітету рф і його співвідношення з необхідністю захисту прав людей, які зазнали лиха через війну. Він проаналізував відповідну практику ВС.
Завідувачка сектору аналітичної допомоги суддям відділу аналітичної та правової роботи ВП ВС департаменту аналітичної та правової роботи Анастасія Грабовська прочитала лекцію «Розмежування віндикаційного і негаторного позовів у практиці Верховного Суду».
Вона зазначила, що визначальним для розмежування віндикаційного і негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном (книжного, а не фактичного). Якщо порушено правомочність володіння, то застосовується віндикаційний позов, а якщо створюються перешкоди в користуванні – негаторний.
Доповідачка навела правові позиції ВС, зокрема щодо застосування ст. 391 ЦК України у разі заволодіння земельними ділянками, обмеженими в цивільному обороті, в орендних правовідносинах, відносинах щодо вселення / виселення, відносинах про зняття арешту з майна.
Також Анастасія Грабовська зосередила увагу на актуальних справах, які перебувають у провадженні ВП ВС, та стані їх розгляду.
Суддя КЦС ВС Олена Білоконь проаналізувала окремі аспекти розгляду цивільних справ про встановлення юридичних фактів під час воєнного стану.
У своїй доповіді вона порушила такі питання:
- особливості провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час воєнного стану;
- розгляд справ про встановлення фактів народження та смерті на території, на якій уведено воєнний стан, або на ТОТ;
- розгляд справ про встановлення інших фактів, що мають юридичне значення, під час воєнного стану.
Суддя акцентувала, що під час дії воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Також Олена Білоконь на прикладах із практики ВС розповіла про умови, за яких суди можуть встановлювати факти, що мають юридичне значення; які факти не підлягають встановленню судами; юрисдикційність таких справ тощо.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ян Берназюк прочитав лекцію «Проблемні питання правозастосування при вирішенні земельних спорів у публічно-правових відносинах».
Він проаналізував правові позиції ВС про те, що:
- особа не може ухилятися від сплати земельного податку з огляду на невиконання обов’язку оформити права на земельну ділянку;
- охоронюваний інтерес власника земельної ділянки охоплює право на оскарження рішення сільради про затвердження містобудівної документації;
- порушення встановленого порядку відведення землі у власність може порушувати інтереси держави, що охоплюють суспільні інтереси (інтереси відповідної територіальної громади);
- протиправна відмова у затвердженні проєкту землеустрою є втручанням у право власності;
- законодавство презюмує безстроковість висновку про погодження проєкту землеустрою;
- виконавчі органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за належну реалізацію повноважень у сфері охорони довкілля, що охоплює охорону землі як національного багатства;
- державний контроль за цільовим використанням земельної ділянки має конституційну основу;
- розмежування адміністративної та цивільної юрисдикції має важливе значення для ефективного судового захисту;
- існують особливості примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану;
- конкурентний продаж земельних ділянок є оптимальним способом відчуження таких об'єктів національного багатства;
- інформація, отримана із сервісу Google Maps, може мати доказове значення;
- існують особливості заміни сторони виконавчого провадження у справах щодо відведення фізичним особам земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів.
Суддя КЦС ВС Андрій Грушицький прочитав лекцію «Принципи права та їх застосування у практиці Верховного Суду (цивільна юрисдикція)».
Суддя навів ознаки принципів права. Звернув увагу, що ст. 8 Конституції України проголошує принцип верховенства права, а ст. 129 визначає основні засади судочинства. Зокрема, п. 8 цієї статті передбачає обов’язковий апеляційний перегляд справи, але касаційний – лише у визначених законом випадках. Також ст. 3 ЦК України встановлює загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність і розумність (п. 6). А в ч. 2 ст. 2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства.
Крім того, Андрій Грушицький проаналізував застосування касаційними судами у складі ВС низки юридичних доктрин: заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), або естопель (equitable estoppel); прояву найвищої добросовісності (uberrima fides); тлумачення слів договору проти того, хто їх написав (contra proferentem); заборони вчинення фраудаторних правочинів (fraus creditorum); реальності господарських операцій; належної правової процедури (fair procedure); зняття корпоративної вуалі (piercing / lifting the corporate veil); заборони використання «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) тощо.
Презентація Василя Крата – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_akt_pitan_KCS_VS.pdf.
Презентація Ганни Коломієць – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_KCS_p2_ch1_st251.pdf.
Презентація Дмитра Гудими – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Sposobu_zahusty_prav_vlasnuk_zem_dil.pdf.
Презентація Олега Ткачука – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_vidshkod_shkodi_agresia.pdf.
Презентація Олени Білоконь – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_jur_fakt_war.pdf.
Презентація Яна Берназюка – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_land_litigation_admin_court_bernaziuk.pdf.
Презентація Андрія Грушицького – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Prinsip_19_04_24.pdf.
