Особою, яка завдала шкоди та відповідальність якої застрахована, може бути і не власник (не страхувальник) транспортного засобу за умови правомірного володіння такою особою забезпеченим транспортним засобом. Власник транспортного засобу (страхувальник), який правомірно передав володіння забезпеченим транспортним засобом, а сам був його пасажиром, може бути особою, якій завдано шкоди забезпеченим транспортним засобом.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом дружини потерпілого внаслідок ДТП до страхової компанії про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Чоловік позивачки передав технічне управління своїм автомобілем іншій особі, під керуванням якої авто потрапило в аварію, і пасажири, включно із власником ТЗ, загинули. Цивільно-правова відповідальність, пов’язана з експлуатацією зазначеного автомобіля, була застрахована у відповідача. Позивачка просила суд стягнути з відповідача страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та в інтересах дочки – страхове відшкодування витрат у зв’язку з втратою годувальника.
Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Суди зазначили, що чоловік позивачки був власником застрахованого ТЗ і передав його іншій особі для технічного управління без належного правового оформлення, внаслідок чого саме чоловік відповідачки є відповідальним за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки. Чоловік відповідачки – страхувальник, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, і не може бути потерпілим, тобто особою, якій така шкода завдана.
КЦС ВС скасував попередні судові рішення, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє ТЗ, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
Стаття 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає термін «особи, відповідальність яких застрахована» – страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Суди не звернули уваги, що особою, яка завдала шкоди та відповідальність якої застрахована, може бути і не власник ТЗ (не страхувальник, не особа, яка вчиняла договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності зі страховиком) за умови правомірного володіння такою особою забезпеченим ТЗ. Власник ТЗ, який правомірно передав володіння забезпеченим транспортним засобом, а сам був його пасажиром, може бути особою, якій завдано шкоди забезпеченим ТЗ.
Оскільки суди не встановили, що водій автомобіля неправомірно володів забезпеченим ТЗ на момент ДТП, саме він згідно із зазначеним Законом вважається особою, відповідальність якої була застрахована, а загиблий власник автомобіля є потерпілим.
За таких обставин суди зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова Верховного Суду від 1 серпня 2024 року у справі № 950/2479/22 (провадження № 61-11260св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/120888787.
