Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність вироку місцевого суду у справі за обвинуваченням у шахрайстві засудженого, що представлявся перевізником і виманював гроші за евакуацію людей з тимчасового окупованої території України.
За вироком суду засуджений, який відбував покарання у виправній колонії на Хмельниччині, у квітні-травні 2022 року розмістив у фейсбуці фейкові оголошення про надання послуг з перевезення людей територією України, указавши свої два номери телефону.
30 квітня 2022 року до нього подзвонив чоловік, котрий через російську військову агресію хотів вивезти з м. Енергодар Запорізької області матір дружини. Домовившись про час і місце, перерахував «перевізнику» на картку 1200 гривень. Згодом той сказав додати ще 1300 гривень, а отримавши гроші, перестав виходити на зв'язок.
3 травня 2022 року на гачок до шахрая потрапила мешканка Енергодара. За свою евакуацію з міста вона перерахувала йому 2750 гривень. Коли ж за нею ніхто не приїхав, натомість телефоном попросили ще грошей, зрозуміла, що натрапила на шахраїв.
Хмельницький міськрайонний суд визнав обвинуваченого винним у шахрайстві, вчиненому повторно (частина 2 статті 190 Кримінального кодексу України) та призначив остаточне покарання – 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
Він подав апеляційну скаргу – просив скасувати вирок та закрити провадження. Свої вимоги аргументував, зокрема, декриміналізацією діянь, у яких його обвинувачують, відсутністю доказів автентичності телефонних розмов саме його з потерпілими, відеозапису обшуку та вилучення його мобільного телефону в колонії.
Колегія суддів апеляційного суду відхилила усі доводи апелянта. Зауважила, що за Кримінально-виконавчим кодексом України адміністрація колонії має право, якщо є підстави, проводити огляд громадян, їхніх речей та вилучати документи, предмети, речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено. При цьому відеозапис обшуку засудженого при виявленні заборонених предметів в місцях позбавлення волі не був обов`язковим.
Саме під час обшуку працівники колонії вилучили в обвинуваченого мобільний телефон з двома сім-картами, через який він під час слідчого експерименту за допомогою лише йому відомих логінів і паролів зайшов на свої акаунти у фейсбуці, де розміщував інформацію про надання послуг з перевезення людей. Крім того, за інформацією телефонного оператора, встановлено неодноразові телефонні з`єднання між його номерами та номерами потерпілих.
Щодо декриміналізації діянь, то колегія судді зауважила на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який на час вчинення шахрайства становив 2481 грн. У той час як розмір коштів, якими заволодів обвинувачений, склав 2500 грн та 2750 грн, що більше за мінімальний розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.
Тому апеляційний суд залишив без змін вирок місцевого суду, а апеляційну скаргу обвинуваченого – без задоволення.
З ухвалою апеляційного суду у справі № 686/21439/22 можна ознайомитися у ЄДРСР.
