До уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за березень 2025 року: https://cutt.ly/XrkwSEFv.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність проведення яких встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що передання майнових прав на торговельну марку за договором про передання виключних майнових прав потребує обов'язкової реєстрації в державному реєстрі для набуття юридичної сили. Відсутність реєстрації не скасовує дійсність договору, однак до моменту державної реєстрації майнові права інтелектуальної власності в набувача не виникають;
– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за виконану роботу;
– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що перебування особи в зареєстрованому шлюбі унеможливлює встановлення судом факту її спільного проживання з іншою особою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Суди не вправі покладати в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставин справи;
при визначенні способів участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відстрочити виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв'язку. Тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке має реалізовуватися задля підтримки родинних зв’язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком;
– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та відсутність у законодавстві обмеження строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не свідчить про незастосування позовної давності до таких вимог. Видача свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю або особі, яка не є спадкоємцем, порушує права інших осіб, що мають право на спадщину;
якщо позивач не входить до кола спадкоємців, які прийняли спадщину, вона не є особою, за позовом якої можна надавати оцінку законності складеного заповіту, оскільки її права порушені не були;
– щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що відповідно до положень ЦПК України представники сторін не належать до складу учасників справи в позовному провадженні, проте наділені правом вчиняти процесуальні дії від імені особи, яку вони представляють. Процесуальні дії, зокрема подання апеляційної скарги, а також заяв щодо усунення її недоліків, можуть бути вчинені безпосередньо стороною у справі. Отже, подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги особисто стороною, а не її представником не є порушенням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, навіть у випадку, якщо саму скаргу було подано представником;
– щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС вказано, що приватний виконавець має право відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, яке зазначене у виконавчому документі та знаходиться у виконавчому окрузі, де здійснює свою діяльність виконавець, незалежно від того, чи перебуває це майно у власності боржника на момент відкриття виконавчого провадження.
