Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Аркадій Бущенко виступив на запуску тренінгового курсу HELP «Заборона неналежного поводження» з доповіддю, присвяченою огляду практики Верховного Суду у сфері застосування європейських стандартів протидії катуванням та неналежному поводженню.
Як наголосив Аркадій Бущенко, саме на суд покладено обов’язок перевіряти ефективність розслідувань заяв про неналежне поводження. Тягар доведення допустимості доказів у таких справах відповідно до ст. 92 КПК України та міжнародних стандартів лежить саме на стороні обвинувачення, а не на стороні захисту, адже остання не має процесуальних можливостей проводити власні розслідування.
Доповідач навів приклади з практики Верховного Суду, у яких ключове значення мало питання про забезпечення права на захист. Зокрема, формальна присутність адвоката під час слідчої дії не гарантує дотримання цього права, якщо підозрюваний був позбавлений можливості конфіденційного спілкування із захисником. Суддя звернув увагу на сталі підходи ЄСПЛ, відповідно до яких право на доступ до адвоката включає не лише його фізичну присутність, а й можливість надати клієнту інструкції у приватному порядку до допиту.
Окремо було відзначено важливість ролі службової особи, відповідальної за благополуччя затриманих, яка має фіксувати всі обставини перебування особи під контролем поліції. На думку судді, нехтування цією функцією призводить до серйозних прогалин у перевірці заяв про неналежне поводження. Верховний Суд неодноразово визнавав недопустимими позасудові свідчення, якщо заяви про катування не були спростовані належним та ефективним розслідуванням.
Аркадій Бущенко зазначив, що кількість скарг щодо катування суттєво зменшилася порівняно з 1990-ми роками, чому сприяли процесуальні гарантії, закладені в КПК України 2012 року, зокрема заборона використання позасудових свідчень та обов’язок держави забезпечити безоплатну правову допомогу.
Також доповідач приділив увагу питанню перегляду рішень Верховним Судом за наслідками рішень ЄСПЛ. Велика Палата ВС має повноваження скасовувати національні рішення у випадках, коли встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вплинули на результати кримінального провадження. Як приклад суддя навів резонансні справи, де особи, засуджені до довічного ув’язнення, були звільнені після перегляду рішень у зв’язку з недоведенням їхньої участі у кримінальному правопорушенні. Водночас він зупинився на складних питаннях, які постають перед судами у випадках, коли докази визнаються недопустимими, але решта матеріалів формально підтверджує вину.
Захід організовано Проєктом Ради Європи HELP та у співпраці з Національною школою суддів України і Тренінговим центром прокурорів України.
