Питання партнерства у сфері правосуддя обговорили під час зустрічі Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик і члени ВРП з магістратами Вищої ради магістратури Французької Республіки — Жаном-Батистом Гаке, головою палати Апеляційного суду Нансі, і Лораном Феккаром, заступником прокурора в суді Монпельє, а також членом Ради правосуддя Ірландії і Виконавчого комітету Європейської мережі рад правосуддя Браяном О’Муром та політичним радником Посольства Французької Республіки в Україні Франсуа Коттелєм.
Учасники зустрічі обговорили питання щодо функціонування рад правосуддя, процедури дисциплінарної відповідальності суддів, фінансування судової влади та рад правосуддя.
Голова ВРП Григорій Усик зазначив, що приїзд делегації – це важливий жест підтримки України та її судової влади. Такі візити не лише демонструють солідарність європейських партнерів, а й сприяють зміцненню взаєморозуміння та наближенню української системи правосуддя до європейських стандартів.
Магістрати Вищої ради магістратури Франції Жан-Батист Гаке і Лоран Феккар запевнили, що їхній візит засвідчує підтримку України та української судової системи, яка продовжує працювати в надзвичайно складних умовах.
Вони розповіли, що до складу Вищої ради магістратури входять 22 члени, з яких 14 – магістрати-судді і магістрати-прокурори, 8 – представники інших професій. Рада складається з двох окремих палат для магістратів-суддів і магістратів-прокурорів. У складі кожної палати 15 осіб: 7 магістратів і 8 членів – спільні для обох палат, тобто магістрати є в меншості у кожному складі палати. Члени Вищої ради магістратури не є відрядженими, тобто продовжують діяльність у суді або прокуратурі.
Основне завдання Вищої ради магістратури – надання підтримки Президенту Франції у справі забезпечення суддівської незалежності.
Крім цього, є ще чотири завдання:
– призначення суддів на посади;
– дисциплінарна функція;
– надання висновків на запити Президента країни та Міністра юстиції щодо організації роботи судової системи;
– виступи із заявами, комюніке в разі порушення принципів для судової системи, наприклад, у сфері захисту суддівської незалежності.
Призначення суддів або їх переведення у Франції переважно є спільною відповідальністю Ради магістратів та Міністра юстиції.
Притягнення до дисциплінарної відповідальності магістрата-судді чи магістрата-прокурора ініціює Міністр юстиції. Дисциплінарне провадження відкривається після перевірки інспекторами, якщо вони дійдуть висновку, що є підстави вважати, що магістратом було допущено дисциплінарне порушення. У середньому до Ради магістратів надходить 10–15 скарг на рік до обох палат.
Близько 10 років тому громадяни – учасники судового провадження також отримали можливість безпосередньо звертатися до Ради із скаргами щодо суддів. За рік надходить приблизно 500 скарг, але провадження по суті відкривається в середньому за однією справою. З моменту запровадження механізму звернення громадян лише один суддя був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за скаргою громадянина.
Як пояснив Жан-Батист Гаке, така ситуація породжує критику, бо створюється враження, що судова влада захищає себе. Але насправді відбувається відсіювання скарг, що стосуються оскарження судових рішень, адже Рада не є апеляційною інстанцією, а лише визначає, чи є підстави для дисциплінарного провадження.
Член Ради правосуддя Ірландії Браян О’Мур розповів, що в Ірландії Рада правосуддя створена лише у 2019 році. До складу Ради правосуддя входять судді. Ніхто з членів не призначається Президентом чи Міністром.
Діяльність Ради здійснює Виконавчий комітет із 15 членів.
До основної функції Ради входять такі:
– формування рекомендацій щодо ухвалення вироків у кримінальних справах;
– напрацювання рекомендацій щодо ухвалення судових рішень у справах, пов’язаних із нанесенням шкоди життю та здоров’ю;
– дисциплінарна функція щодо суддів;
– внесення кандидатів на посади суддів до списку для уповноваженого органу (до складу якого входять переважно судді), який, у свою чергу, передає цей список для призначення уряду.
Дисциплінарні провадження здійснюються під контролем Ради правосуддя. Проте за ці роки жодний розгляд скарги не завершився притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Голова ВРП Григорій Усик своєю чергою поінформував, що до Вищої ради правосуддя в Україні щомісяця надходить 800 скарг на суддів. Водночас, як і в інших європейських країнах. За результатами розгляду більшості дисциплінарних скарг дисциплінарний орган відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження у зв’язку з тим, що суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов зазначив, що великою мірою досвід Франції і Ірландії може бути запозичений у роботу Вищої ради правосуддя в Україні. Наша держава наразі на початку процесу вступу до Європейського Союзу, і відповідно всі реформи, які маємо втілити у сфері правосуддя, зафіксовані у Розділі 23 «Судова влада і основоположні права».
Керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice» Володимир Чабан зазначив, що для Проєкту надзвичайно важливо сприяти розбудові міжнародних зв’язків та міжінституційній співпраці між органами судової влади України й європейських партнерів.
У зустрічі взяли участь члени Вищої ради правосуддя Олексій Мельник, Максим Сав’юк, Олександр Сасевич, Віталій Махінчук, Олег Кандзюба, Олена Ковбій, Микола Мороз, Ольга Попікова, Юлія Бокова, представники проєкту ЄС «Право-Justice» Ольга Срібняк, Анна Остапко, Сімона Теволде.
