Верховний Суд розглянув справу, предметом оскарження в якій є правомірність рішення обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Цим рішенням позивача (адвоката) на підставі п. 2.18 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 3 лютого 2017 року № 4, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несплату щорічного внеску та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Представник відповідача доводив, що прострочення сплати щорічних внесків є окремим дисциплінарним проступком адвоката внаслідок невиконання ним рішення органу адвокатського самоврядування про сплату щорічного внеску до 31 січня поточного року, що передбачено Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Отже, за доводами представника відповідача, застосування дисциплінарного стягнення з цих підстав є обґрунтованим.

Позивач оскаржив це рішення.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, зокрема, у зв’язку з тим, що відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив, на якій правовій підставі воно прийняте. Крім цього, суд першої інстанції зауважив, що відповідач порушив строки розгляду дисциплінарної справи, оскільки рішення стосовно позивача прийняв після тридцяти днів з дня її порушення.

Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив. Верховний Суд за наслідком касаційного перегляду справи визнав такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив таке.

Вичерпний перелік підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю наведено в ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Такими підставами є повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку, порушення адвокатом вимог щодо несумісності та систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики.

Верховний Суд виходив також із того, що п. 3 ч. 2 ст. 31 зазначеного Закону містить норму, яка відсилає до Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року), приписи абз. 2 ст. 12 та абз. 1 ст. 65 яких встановлюють обов’язок адвоката виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування.

Оскільки Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженим рішенням Ради адвокатів України як органом адвокатського самоврядування, визначено порядок і строки виконання адвокатами обов’язку по сплаті щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, то невиконання такого обов’язку є порушенням Правил адвокатської етики і може підпадати під дію п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Верховний Суд у мотивувальній частині рішення зауважив, що відсильний характер цієї норми Закону та безпосереднє відображення змісту та/або елементів конкретного дисциплінарного проступку в Правилах адвокатської етики та/або в рішеннях органів місцевого самоврядування не позбавляє кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури обов’язку у конкретному рішенні про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності вказувати підставу, визначену саме в нормах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Верховний Суд також погодився з позицією суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем строків розгляду дисциплінарної справи, оскільки в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та в абз. 1 п. 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 2540/3034/18 (адміністративне провадження № К/9901/16055/19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/88749433.

За повідомленням прес-служби суду