Суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська та суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олена Кібенко взяли участь в експертній дискусії «Верховенство права і демократична стійкість: до 30-річчя Конституції України».
Захід об'єднав суддів, науковців, правників-практиків, членів Венеційської комісії та колишніх голів конституційних судів Грузії, Литви й Молдови для фахового обговорення сучасних викликів верховенству права, конституційному контролю і демократичній стійкості. Центральною темою дискусії став оновлений Чекліст верховенства права Венеційської комісії, який уперше визначає конституційний контроль і систему стримувань та противаг окремими критеріями верховенства права.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич присвятив виступ питанням судового захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. Він зосередився на практиці Верховного Суду щодо розгляду позовів про відшкодування шкоди, завданої війною, питаннях судового імунітету держави-агресора та на застосуванні положень Конституції України, які гарантують кожному право на судовий захист.
Суддя звернув увагу на підходи Верховного Суду до розгляду таких спорів, наголосивши, що в умовах, коли російська федерація заперечує власну відповідальність за збройну агресію, звернення до українського суду фактично залишається єдиним доступним способом судового захисту для потерпілих.
Окрему увагу суддя приділив категоріям спорів, що виникають у зв'язку зі збройною агресією російської федерації. Зокрема, йдеться про позови щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої загибеллю чи пораненням людей, руйнуванням або втратою майна, вимушеним переміщенням та іншими наслідками війни, а також про спори щодо компенсації збитків, яких зазнали суб'єкти господарювання внаслідок війни.
Віталій Уркевич наголосив на важливості міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих агресією російської федерації, реалізація якого дозволить забезпечити дотримання конституційних прав.
«Чи може держава притягувати особу до кримінальної відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини ретроактивно, не порушуючи верховенства права?» – це запитання Олександра Яновська запропонувала для фахової дискусії під час експертного заходу.
Відповідь на це питання не є однозначною, адже воно перебуває на перетині конституційних гарантій, національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права.
Олександра Яновська зауважила, що принцип верховенства права нерозривно пов'язаний із передбачуваністю та правовою визначеністю. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що закон має бути чітким, точним і зрозумілим, а людина повинна мати можливість передбачити, яка поведінка є кримінально караною.
Водночас, як зазначила суддя, міжнародне кримінальне право створює складні виклики для застосування цих принципів. Зокрема, у міжнародній практиці існували випадки притягнення осіб до відповідальності за воєнні злочини проти людяності на підставі звичаєвого міжнародного права ще до того, як відповідні норми були прямо закріплені в національному законодавстві.
Вона звернула увагу, що ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України забороняють зворотну дію закону про кримінальну відповідальність. Водночас практика ЄСПЛ виходить із того, що ця заборона не повинна перетворитися на механізм уникнення відповідальності за діяння, які на момент їх вчинення вже визнавалися міжнародними злочинами.
«Ключовим питанням тут є не сама ретроактивність. Ключове питання – передбачуваність, яка є одним із суттєвих елементів верховенства права», – зазначила Олександра Яновська.
Необхідність поєднати справедливість із принципом законності є одним із найскладніших викликів сучасної демократичної держави. Суддя наголосила, що під час оцінки таких справ слід розмежовувати елементи міжнародних злочинів, які вже стали складовою звичаєвого міжнародного кримінального права, та положення, сформовані внаслідок подальшого розвитку міжнародного й національного законодавства. В іншому випадку суди мають діяти особливо обережно, щоб не вийти за межі конституційних гарантій.
Питання ретроактивного застосування кримінального закону щодо міжнародних злочинів у майбутньому потребуватиме оцінки Конституційного Суду України. Доповідачка акцентувала на визначальній ролі конституційного контролю та ефективної системи стримувань і противаг у забезпеченні верховенства права, зокрема й у справах про найтяжчі міжнародні злочини.
У центрі виступу Олени Кібенко була справа № 916/3006/17 «ТОВ “Укркава”», яку суддя проаналізувала крізь призму фундаментальних принципів верховенства права та сучасних викликів конституційному правопорядку. На прикладі цієї справи вона розглянула взаємодію судової практики й конституційних засад, зосередивши увагу на питаннях розподілу влади, меж судового активізму, правової визначеності, передбачуваності судових рішень, а також на проблематиці ретроспективної та перспективної дії правових висновків Верховного Суду.
Доповідачка наголосила, що принцип розподілу влади вимагає від суду дотримання балансу між повагою до повноважень законодавчої та виконавчої гілок влади й необхідністю забезпечення ефективного судового захисту.
Також Олена Кібенко звернула увагу на проблематику судового активізму, наголосивши на важливості визначення меж, у яких суд може розвивати правові підходи, не підміняючи законодавця. За її словами, розвиток судової практики має забезпечувати належний баланс між динамічним тлумаченням норм права, стабільністю правового регулювання та принципом правової визначеності.
Значну частину виступу суддя присвятила питанням ретроспективної та перспективної дії правових висновків Верховного Суду. Вона звернула увагу, що зміна правових підходів неминуче порушує питання про їх застосування до правовідносин, які виникли до формування нової правової позиції. Саме тому особливого значення набуває забезпечення передбачуваності судової практики, адже учасники правовідносин повинні мати можливість розраховувати на послідовне та прогнозоване застосування права.
Розглядаючи зазначені питання, Олена Кібенко пов'язала їх із положеннями оновленого Чекліста верховенства права Венеційської комісії. На її переконання, саме ці елементи є важливими складовими забезпечення стабільності конституційного ладу, довіри до судової влади та демократичної стійкості держави в умовах сучасних викликів.
До заходу також долучився суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров, який взяв участь у фаховому обговоренні актуальних питань верховенства права та демократичної стійкості.
Експертну дискусію організували спільно Факультет правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Центр дослідження верховенства права з нагоди 30-річчя Конституції України.
Фото надали організатори.
