Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця. Апеляційну скаргу його матері суд відхилив.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду звернулася мешканка Хмельницької громади. Вона пояснила, що її донька народилася у фактичних шлюбних відносинах. При державній реєстрації народження дитини відомості про батька були внесені за вказівкою матері.
Батько доньки був військовослужбовцем. Він загинув на Донеччині, захищаючи Україну від російської агресії. За життя чоловік визнавав дитину, матеріально її підтримував, спілкувався та проводив із нею час. За словами заявниці, встановлення факту батьківства необхідне для набуття донькою статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив заяву: встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо доньки заявниці, зобов’язав відділ ДРАЦС внести відповідні зміни до актового запису про її народження та видати нове свідоцтво про народження.
Рішення оскаржила мати загиблого військовослужбовця. В апеляційній скарзі вона просила його скасувати та залишити заяву про встановлення факту батьківства без розгляду.
Апелянтка стверджувала, що між сторонами існує спір про право, тому справа не могла розглядатися в порядку окремого провадження. Вона звернула увагу, що встановлення факту батьківства ініційовано лише через 14 місяців після смерті її сина. На її думку, справжньою метою звернення було не набуття повнолітньою донькою-студенткою статусу члена сім'ї загиблого Захисника України, а отримання права на спадщину.
Апеляційний суд зазначив, що під час розгляду справи було проведено судову молекулярно-генетичну експертизу. За її висновком, ймовірність того, що загиблий військовослужбовець є біологічним батьком доньки заявниці, становить не менше ніж 99,99999999 %. При цьому мати військовослужбовця брала участь у справі як заінтересована особа, однак не скористалася правом спростувати цей висновок.
Колегія суддів констатувала, що факт батьківства є доведеним. За таких обставин залишення заяви без розгляду та необхідність повторного звернення до суду вже в позовному провадженні не сприяли б захисту прав апелянтки, а лише безпідставно затягнули б вирішення справи.
Апеляційний суд зазначив, що на момент звернення заявниці до суду спору про право між учасниками справи не існувало, тому її вимоги обґрунтовано розглядалися в порядку окремого провадження. Подальше виникнення спору щодо розподілу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не впливає на правильність обраного способу судового захисту, оскільки цей спір виник уже після встановлення факту батьківства.
З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 686/23551/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
