Пробація — це система наглядових та соціально‑виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду відповідно до закону. Її головна мета — сприяти виправленню правопорушника без ізоляції від суспільства там, де це можливо, та водночас забезпечити безпеку громади.
Досудова пробація визначена у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пробацію» як забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття рішення про міру його відповідальності.
Досудова доповідь — це документ, який містить соціально‑психологічну характеристику обвинуваченого, оцінку ризиків повторного кримінального правопорушення та висновок щодо можливості його виправлення без ізоляції від суспільства та факторів, які можуть вплинути на подальшу поведінку особи. Для її підготовки працівник органу пробації має право отримувати інформацію з місця роботи, навчання, проживання, а також спілкуватися з найближчим оточенням обвинуваченого.
Обвинувачений може брати участь у складанні доповіді, надавати інформацію про себе, подавати зауваження та уточнення, отримувати консультації й роз’яснення щодо порядку її підготовки. Водночас він має право відмовитися від участі, що не скасовує складання документа.
Досудова доповідь формується на підставі різних джерел інформації, щоб суд отримав максимально повну картину про обвинуваченого. Працівники пробації використовують матеріали кримінального провадження, відомості безпосередньо від обвинуваченого (якщо він бере участь у підготовці доповіді), інформацію від підприємств, установ, організацій та громадян, а також дані з Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та інших державних реєстрів.
У доповіді зазначається, хто саме надав інформацію — близькі родичі, особи з оточення чи посадові особи, а також перелік документів та реєстрів, які були використані. Якщо з різних джерел надходить суперечлива інформація, наприклад, рідні повідомляють про зловживання алкоголем, а сам обвинувачений це заперечує, у доповіді обов’язково робиться відповідна позначка.
У випадку з неповнолітніми обвинуваченими бесіда проводиться лише у присутності одного з батьків або законних представників, щоб забезпечити захист прав дитини.
Важливо, що досудова пробація дає можливість суду побачити не лише матеріали кримінального провадження, а й людину за ними — її спосіб життя, соціальне оточення, рівень відповідальності, ставлення до вчиненого та готовність до змін. Це сприяє ухваленню справедливого та зваженого вироку, що відповідає принципам законності та гуманізму.
Для суспільства досудова пробація — це не лише можливість дати людині шанс виправитися без ізоляції від суспільства. Це також ефективний інструмент запобігання повторним правопорушенням, збереження сімейних і трудових зв’язків та раціонального використання державних ресурсів. Світовий досвід свідчить, що підтримка ресоціалізації особи часто дає кращий результат, ніж короткострокове ув’язнення.
Ефективність досудової пробації підтверджується і статистикою. Так, станом на 1 липня 2026 року органами пробації виконано 6 300 ухвал судів щодо складання досудових доповідей. Підготовлено 5 519 таких документів, з яких 4 666, або 85 %, складено за безпосередньої участі обвинувачених.
Показово, що у 91 % випадків досудові доповіді містили висновок про можливість виправлення особи без позбавлення чи обмеження волі. Водночас у 96 % вироків, під час ухвалення яких суди враховували висновки органів пробації, покарання виконувалося без ізоляції засуджених від суспільства.
Ці показники свідчать, що досудова пробація є не формальною процедурою, а важливим інструментом сучасного правосуддя. Вона допомагає судам ухвалювати більш виважені рішення, враховуючи не лише обставини кримінального правопорушення, а й особистість обвинуваченого, його спосіб життя, соціальні зв'язки та перспективи виправлення.
Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
