25 серпня 2026 року Міжгірський районний суд Закарпатської області визнав винним громадянина Г. у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 152 Кримінального кодексу України (зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди).

За інформацією Міжгірський районний суд Закарпатської області, упродовж літа 2025 по березень 2026 року, 34-річний громадянин Г., користуючись безпорадним станом малолітньої, ґвалтував її, внаслідок чого вона завагітніла.

Обвинувачений Г. в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та щиро розкаявся.

Призначаючи покарання, суд врахував тяжкість вчиненого та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, дві пом’якшуючі обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, одну обтяжуючу обставину - рецидив злочину, а також позиції прокурора, потерпілої та її законної представниці. Підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, суд не встановив.

Суд також установив, що 3 лютого 2026 року Г. був засуджений до п’яти років позбавлення волі за ч. 1 ст. 162 та ч. 4 ст. 185 КК України, однак звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком два роки. Нове кримінальне правопорушення він вчинив під час цього іспитового строку.

Незважаючи на надану судом можливість виправитися без ізоляції від суспільства, Г. вчинив нове кримінальне правопорушення саме під час іспитового строку.

З огляду на це, а також на характер і ступінь тяжкості вчиненого, його наслідки та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його виправлення без ізоляції від суспільства є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 та ст. 71 КК України суд призначив покарання за сукупністю вироків, врахувавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За вчинений злочин суд призначив Г. покарання у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання суд частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У результаті остаточно Г. призначено покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі.

Крім того, суд стягнув з Г. на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 9 145,84 грн.

Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

З повним текстом вироку можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа №302/1101/26).