Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора. Скасував вирок суду першої інстанції та ухвалив новий – визнав мешканця Нетішина винуватим у жорстокому поводженні з твариною, що належить до хребетних, яке призвело до її загибелі, вчинене з особливою жорстокістю й активним способом, та призначив йому 5 років позбавлення волі без конфіскації тварини.
За вироком, 10 січня 2026 року чоловік викинув з вікна квартири на сьомому поверсі собаку породи той-тер'єр, яка належала його співмешканці. Від отриманих травм тварина загинула.
Нетішинський міський суд Хмельницької області визнав його винуватим за частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України, призначивши п’ять років позбавлення волі, однак виключив з пред`явленого обвинувачення кваліфікуючу ознаку – вчинення кримінального правопорушення з особливою жорстокістю.
Прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок і ухвалити новий – у межах пред’явленого обвинувачення, а також посилити покарання до шести років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник наполягав на скасуванні вироку у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу інкримінованого злочину й закритті провадження у справі. На його думку, вина підзахисного не доведена. Зокрема він вказав, що жоден із допитаних судом свідків не бачив, за яких обставин собака випала з вікна.
Апеляційний суд відхилив доводи сторони захисту. Колегія суддів зазначила, що попри невизнання вини обвинуваченим та його твердження про те, що собака вистрибнула з вікна сама, винуватість чоловіка у загибелі тварини підтверджується сукупністю досліджених доказів, які узгоджуються між собою.
Серед іншого, за показаннями свідків, на запитання, чи це він викинув собаку, чоловік відповів ствердно, додавши: «І що ви мені зробите?» Крім того, допитаний у суді кінолог пояснив, що собака породи той-тер’єр через невеликий розмір, 13-річний вік і фізичні особливості не могла самостійно застрибнути на підвіконня заввишки 85 см без додаткової опори.
Суд зазначив, що, викидаючи собаку з вікна квартири на сьомому поверсі, обвинувачений усвідомлював, що це призведе до її загибелі.
При цьому, колегія суддів погодилася з доводами прокурора про безпідставне виключення судом першої інстанції кваліфікуючої ознаки – вчинення кримінального правопорушення з особливою жорстокістю.
З повним текстом вироку апеляційного суду у справі № 679/255/26 можна ознайомитися у ЄДРСР.
