«Я би просила авторів проєкту Антикорупційної стратегії врахувати думки, висловлені суддями та суддівськими асоціаціями, з тим, щоб укотре не припускатися помилок, які потім негативно впливають на роботу суддів і через які страждають громадяни України», – заявила член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест, виступаючи під час онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки.
Позиція Вищої ради правосуддя, яку підтримав суддівський корпус, наголосила Світлана Шелест, зводиться до того, що Антикорупційна стратегія не може суперечити чинному законодавству та конституційному регулюванню суспільних відносин.
Водночас, за її словами, проєкт не містить аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, а отже, розроблений всупереч імперативним приписам законодавства та не може створювати основу для подальшого розвитку антикорупційного законодавства. Більше того, автором проєкту стратегії визнається проблемою саме відсутність відповідних об’єктивних і достовірних даних, що знижує ефективність антикорупційної політики. «За таких обставин, за відсутності об’єктивного підґрунтя, втрачають зміст запропоновані проєктом положення», – відзначила Світлана Шелест.
На її переконання, як і на переконання Вищої ради правосуддя загалом, у частині розділу проєкту «Справедливий суд» НАЗК втручається у сфери судоустрою і статусу суддів, пропонуючи зміну правового регулювання. Хоча ні стаття 11 Закону України «Про запобігання корупції», ні Закон України «Про Вищу раду правосуддя», ні Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не наділяють НАЗК такими повноваженнями. «Правосуддя в Україні здійснює суд, тому судді повинні першими реагувати на ті зміни, які пропонуються авторами законопроєктів, спрямованих на реформування судоустрою», – зауважила член ВРП. На її думку, питання судоустрою, статусу суддів, нормативно-правові засади діяльності конституційного органу не можуть визначатись Антикорупційною стратегією, розробленою НАЗК, що реалізується шляхом виконання державної програми, яка затверджується Урядом.
Говорячи про запровадження перевірки членів Вищої ради правосуддя через механізм створення комісії з питань доброчесності, яке пропонується в проєкті Антикорупційної стратегії, Світлана Шелест зауважила: «Питання не в тому, що хтось боїться перевірки, а в тому, що такий механізм повинен відповідати Конституції». Вона нагадала, що створення при ВРП комісії з питань доброчесності було передбачено Законом України № 193-ІХ, однак такий механізм не відповідає Конституції України, що встановлено рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020. При конституційному органі, яким є ВРП, не може бути органу, який наділений наглядовими чи контрольними функціями, оскільки це порушує конституційні засади незалежності судової влади, уточнила член ВРП.
«Хочу наголосити, що рішення КСУ привітали Євросоюз та Венеційська комісія, яка неодноразово вказувала, що законодавство не слід використовувати як засіб для припинення строку повноважень осіб, обраних або призначених за Конституцією», – зазначила Світлана Шелест.
Вона наголосила на тому, що усунення корупційних ризиків у судочинстві є пріоритетним завданням у діяльності не лише антикорупційних органів, а й судової влади. Тож, на її думку, Антикорупційна стратегія має бути документом, який допомагає забезпечити командну роботу всіх органів влади для подолання корупції. «Однак не слід використовувати боротьбу з корупцією для того, щоб послабити незалежність судової влади», – зауважила член ВРП.
Як повідомлялось, 31 липня 2020 року відбулося онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції. У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції.
Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.
