Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та судді цього суду Ян Берназюк, Олександр Стародуб та НаталіяКоваленко взяли участь в онлайн-практикумі «Соціальні спори: практика Верховного Суду», який відбувся 14 серпня 2020 року.
Голова КАС ВС Михайло Смокович, вітаючи учасників заходу, подякував організатору – журналу «Право України» за допомогу у виконанні однієї з головних функцій Верховного Суду – наданні методичної допомоги судам, а також висвітленні правових позицій Суду для правників.
Доповідач зазначив про актуальність теми заходу з огляду на те, що в адміністративних судах приділяється велика увага вирішенню соціальних спорів, у яких головним завданням є захист вразливих верств населення. Він нагадав, що у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов’язком держави. Ця норма задає тон і визначає юридичне спрямування всіх положень Основного Закону, сказав Михайло Смокович.
Михайло Смокович поінформував, що протягом цього року на розгляді в КАС ВС було 16 тис. соціальних справ, а нових справ надійшло близько 6 тис. Ці спори розглядають 15 суддів, котрі входять до складу палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Під час практикуму судді КАС ВС, які виступили як лектори, розкрили теми про конституційні права на соціальний захист громадян України у світлі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про актуальну практику вирішення спорів щодо виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та поліцейським і про окремі практичні аспекти вирішення спорів про призначення та перерахунок пенсії, а також про обмеження максимального розміру пенсійного забезпечення.
Суддя КАС ВС Ян Берназюк розповів, що нині судді Верховного Суду, порівняно із суддями касаційних судів, які здійснювали судочинство до реалізації судової реформи 2017 року, частіше використовують практику Європейського суду з прав людини для посилення позиції при вирішенні соціальних спорів.
Він звернув увагу, що тепер прийняття рішення не обмежується лише законом, оскільки в ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права (складовою якого є, зокрема, принцип законності) з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Суддя нагадав, що в Законі України «Про міжнародні договори України» (ст. 19) встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Ян Берназюк звернув увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 наголосив на тому, що принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною таких міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 3 травня 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та рішеннях ЄСПЛ.
Але не всі міжнародні акти активно використовуються в юридичній практиці. Наприклад, у представленому 16 червня 2020 року проєкті Звіту про оцінку потреб «Щодо перегляду політики та нормативно-правової бази у сфері забезпечення прав людей з інвалідністю в Україні», який підготовлено в межах проєкту Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» зазначено, що рівень обізнаності щодо прав людей з інвалідністю згідно з Європейською соціальною хартією й обізнаності щодо самої хартії дуже низький не лише серед членів суспільства, але й серед представників професій, які вирішують соціальні питання. З презентацією судді можна ознайомитися тут.
Суддя КАС ВС Олександр Стародуб здійснив огляд актуальної практики вирішення спорів щодо виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та поліцейським.
До уваги слухачів практикуму запропоновано огляд останніх рішень Верховного Суду щодо виплати одноразової грошової допомоги, зокрема рішень Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Доповідач узагальнив і сформулював перелік правових питань та фактичних обставин, які необхідно вирішувати і встановлювати судам у справах про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям.
Олександр Стародуб звернув також увагу на окремі практичні аспекти вирішення спорів про призначення та перерахунок пенсії.
На конкретних прикладах судової практики він вказав на відмінності між процедурами призначення та перерахунку пенсій, на труднощі, які виникають під час застосування норм матеріального й процесуального права, і на типові помилки, які допускають суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи такі спори.
Суддя КАС ВС Наталія Коваленко розповіла, що справи стосовно оскарження рішень пенсійних фондів, якими обмежувався максимальний розмір пенсійного забезпечення, виникли через зміни до законодавства, внесені у 2011, 2015 і 2016 роках. Суддя нагадала, що 2011 року законодавець обмежив максимальний розмір пенсій, в тому числі щомісячного грошового утримання, десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. А в 2015 році законодавець скасував спеціальні пенсії, визначивши, що всі особи переходять на пенсійне забезпечення згідно із законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а згодом встановив нове обмеження максимального розміру пенсій – 10740 грн, що діяло до 31 грудня 2017 року.
Однак згідно з рішеннями Конституційного Суду України у 2016 році обмеження максимального розміру пенсій для осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, визнано неконституційним.
За словами Наталії Коваленко, загалом таких спорів не дуже багато, що, вірогідно, можна пояснити рішенням ЄСПЛ у справі «Великода проти України», де зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, а передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення, шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміни механізму нарахування певних видів соціальних виплат і допомоги є конституційно допустимими до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальних захист.
У ході практикуму судді-доповідачі також провели аналіз судової практики КАС ВС у соціальних спорах.
