Окремі види продукції потребують врахування певних особливостей у частині деталізації порядку відібрання зразків для дослідження, зокрема це стосується таких специфічних продуктів, як нафта (нафтопродукти).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом юридичної особи до Головного управління Держпродспоживслужби, у якій позивач оскаржує порядок призначення та проведення позапланової перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Суть спору полягає в тому, що на підставі скарги споживача посадові особи ГУ Держпродспоживслужби на автозаправній станції, що належить позивачеві, відібрали зразки палива, дослідження яких показало, що за вмістом сірки паливо не відповідає вимогам положення Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельних, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927, як Євро-5, а відповідає як паливо дизельне Євро-4. За наслідками перевірки до позивача застосовано штрафну санкцію.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся з позовом до суду та на обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби під час перевірки було відібрано зразки палива дизельного Євро-4, сорт С, проте серед наданих до перевірки документів позивач помилково долучив сертифікат відповідності на інший вид палива дизельного – Євро-5, сорт С.
Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позову. Суд виходив із того, що уповноважений представник суб’єкта господарювання при проведенні перевірки та зазначенні виду дизельного палива, зразки якого було відібрано, не заявляв будь-яких заперечень з приводу невідповідності відібраного виду палива, зазначеного в актах, а також у наданих на підтвердження якості документах.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилася з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи, що ГУ Держпродспоживслужби дотримало встановленого порядку відібрання зразків дизельного палива.
Суд урахував, що загальний порядок проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких належить відповідач, відбору зразків продукції визначено законами України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На виконання цих законодавчих актів Кабінет Міністрів України постановою від 31 жовтня 2007 року № 1280 затвердив Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції.
Колегія суддів роз’яснила, що порядок відібрання проб нафти (нафтопродуктів), які є специфічними продуктами, потребує особливої деталізації. Передумовою відбору зразків продукції є відповідне рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), яке повинно бути мотивоване згідно із законом. При цьому законодавець зобов’язав посадову особу органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції довести до відома суб’єкта господарювання, який перевіряється, вказане рішення та роз’яснити йому порядок відбору зразків продукції.
Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого ознайомлення представника суб’єкта господарювання з порядком перевірки якості дизельного пального, відсутність зауважень з боку представника суб’єкта господарювання при відібранні зразків дизельного палива у сукупності свідчать про дотримання посадовими особами державного нагляду (контролю) порядку відбору зразків дизельного палива.
Постанова Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 808/2525/16 (адміністративне провадження № К/9901/45105/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90396910
