Для запровадження в Україні ефективного суду присяжних, необхідно внести низку законодавчих змін, які, зокрема, мають спростити процес формування списку присяжних та удосконалити порядок залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя. Крім того, потребує перегляду порядок розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років та довічного позбавлення волі, розмежування функцій присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.
Відповідні проєкти законів були схвалені на засіданні Кабінету Міністрів України.
«При формуванні списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України повідомлятиме особу про те, що її буде включено до такого списку та про вимоги до присяжного. У разі ж наявності умов, за яких особа не може бути включена до списку присяжних, вона зобов’язана упродовж 30 календарних днів з дня отримання повідомлення сповістити про це територіальне управління Державної судової адміністрації України. В іншому випадку її буде включено до списку присяжних», – пояснив Міністр юстиції Денис Малюська.
Також передбачається спрощення порядку формування списків присяжних шляхом виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення такого обов’язку на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців. Адже, за словами Міністра, при використанні нинішнього механізму існує проблема щодо тривалого процесу формування та затвердження списків присяжних. А тому, не дотримуються розумні строки розгляду судових справ.
Ще однією новацією є зменшення мінімального віку присяжного з 30 до 25 років.
Також запропоновано законодавчі зміни щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років та довічного позбавлення волі, розмежування функцій присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.
Наразі в нашій державі у судах першої інстанції розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. І це – лише за клопотанням обвинуваченого.
«Такий підхід суттєво обмежує участь народу в кримінальному провадженні як за колом справ, де можуть брати участь представники народу, так і за закріпленою моделлю суду присяжних, яка по суті є судовим розглядом з народними засідателями, а не є власне судом присяжних.
На розгляд судом присяжних пропонуємо виносити справи з категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання понад 10 років, як такі, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки. Адже запровадження розгляду справ судом присяжних стосовно усіх тяжких кримінальних правопорушень наразі є передчасним – впровадження такої моделі судочинства має відбуватись поступово, що дозволить створити дієвий механізм здійснення правосуддя», – зазначив Денис Малюська.
Проєкт передбачає поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься зі справ про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Законопроєктом пропонується удосконалити порядок провадження в суді присяжних. Зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження. Право підготувати питання до присяжних матимуть сторони у відповідному провадженні.
Серед пропонованих змін – також покладення на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Рішення про його винуватість вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 5 із 7 присяжних.
«Коли вердикт у справі ухвалено колегією громадян, які є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи, – це призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття його як справедливого більшістю громадян. Таким чином можна уникнути негативної реакції, яку часто викликають судові рішення, ухвалені в резонансних кримінальних справах, та значно підвищити довіру громадськості до судової влади», – наголосив Міністр юстиції.
Крім того, пропонується запровадити адміністративну відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин на виклик суду, а також кримінальної відповідальності присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на запитання головуючого та сторін кримінального провадження.
Запропоновані зміни сприятимуть комплексному удосконаленню порядку залучення громадян до участі у здійсненні правосуддя та розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних.
