Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 100

Заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду Олена Кузьмишина: Інформаційний тиск є не менш небезпечною «зброєю» підривання авторитету суддівської влади, що може призвести до трансформації у більш серйозні акти агресії.

Шостий апеляційний адміністративний суд нещодавно розглядав досить резонансну справу стосовно символіки дивізії СС «Галичина». Так, ексглава УІНП, а нині народний депутат Володимир В’ятрович, декілька років тому зазначив, що символіка СС «Галичина» не належить до символіки націонал-соціалістичного режиму, забороненого в Україні. У 2017 році до суду було подано позов з тим, щоб визнати протиправними дії УІНП та його голови щодо висновку про символіку СС «Галичина», а також заборонити відповідачам пропаганду символіки дивізії з урахуванням подальших змін її назви.

Заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду, суддя по даній справі Олена Кузьмишина та її колеги в ході розгляду почали отримувати погрозливі повідомлення на свою адресу. Зокрема, у них зазначалося, що розгляд апеляційної скарги «не пройде безкарно».

В інтерв’ю «Судово-юридичній газеті»Олена Кузьмишина розповіла про погрози та про те, як суддям доводиться протидіяти спробам тиску під час розгляду резонансних справ.

З якого моменту Ви відчули на собі ознаки втручання чи тиску при розгляді справи? В чому вони мали вираження?

Вперше ознаки тиску при розгляді справи я відчула ввечері напередодні судового засідання, коли на мій номер телефону надійшло смс-повідомлення, яке містило погрози, що свідчили про втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя. Такі дії були мною розцінені як погрози фізичною розправою, що стосувались не лише мене, а й моєї сім’ї, та психологічний тиск на мене.

Смс-повідомлення з погрозами були отримані не лише мною, а й іншими членами колегії, що здійснювала розгляд справи. Зокрема, під’їзд житлового будинку, у якому проживає одна із членів колегії, було обклеєно листівками, що містили погрози.

Крім того, напередодні невідомою особою здійснювалась фотозйомка належного мені автомобіля на паркувальному майданчику біля будівлі суду, що підтверджується записами з камер відеоспостереження. З якою метою були вчинені останні дії, наразі невідомо.

Чи були це безіменні погрози або ж вони лунали від конкретних осіб? Чи встановлюється, хто є їх автором?

Ці погрози були безіменними, тому, на жаль, на даний момент я не знаю, хто є їх автором: націоналісти, які намагались залякати колегію суддів, чи їх процесуальні опоненти, які намагались схилити колегію суддів до прийняття рішення на їхню користь, але наразі поліцією встановлюється особа, яка є автором зазначених погроз.

За результатами розгляду мого повідомлення Київською міською прокуратурою 30.09.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України. Здійснення подальшого досудового розслідування доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у місті Києві. Сподіваюсь, найближчим часом особа (особи), які є автором (авторами) цього смс-повідомлення, будуть встановлені та притягнені до відповідальності, передбаченої законодавством України.

Чи були з Вашого боку заяви до поліції та як відреагували правоохоронні органи?

Так, першочергово мною було подано повідомлення про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя (в порядку ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів») до Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора. Крім того, у день судового засідання мною була подана відповідна заява до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке на даний момент займається розслідуванням справи. Також хочу відзначити бездоганну та оперативну роботу Служби судової охорони, якою, відповідно до постанови від 23 вересня 2020 року, задля моєї безпеки, охорони житла і майна мене було забезпечено особистою охороною строком на 1 місяць.

Як має діяти суддя у подібних випадках та як він може убезпечити себе і родину при розгляді резонансних справ? Чи достатнім на сьогодні є правове регулювання захисту суддів?

Перш за все, як я вже зазначила, у таких випадках суддя повинен невідкладно звернутися до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора України, як того вимагає ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Це робиться для того, щоб зазначеними органами та посадовими особами були вжиті заходи щодо усунення та запобігання втручання у здійснення правосуддя.

Розглядаючи такі резонансні справи, судді досить часто стають «мішенню» для провокаторів, які бажають підірвати довіру до судді та суддівського корпусу в цілому. Щоб оцінити та повністю усвідомити весь масштаб трагедії, варто лише проглянути Реєстр повідомлень про втручання в діяльність суддів. Незважаючи на те, що законодавством чітко встановлена заборона втручання у здійснення правосуддя, сьогодні все частіше ми стаємо свідками порушення гарантій незалежності суддів, передбачених ст. 126, 129 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», психологічного та, ба більше, фізичного тиску на суддів.

Звісно, для забезпечення безпеки правосуддя та суддів передбачена охорона судів, що представлена Службою судової охорони. Проте це не вирішує проблему загрози безпеці та життю представників Феміди та їх сімей за межами будівлі суду.

Держава має протидіяти систематичному втручанню у діяльність суддів, і я маю на увазі не лише психологічний та фізичний тиск, а й інформаційний, який є не менш небезпечною «зброєю» у руках осіб, які ставлять за мету дискредитацію суддів та підривання авторитету суддівської влади, що, як наслідок, може призвести до трансформації останніх у більш серйозні акти агресії. Тим більше, що зараз у розпалі виборчий процес – поле діяльності для політиків різного культурного рівня і ментальності, для яких поливання брудом будь-кого, у тому числі і суддів, є звичною справою.

Ви можете приміром назвати когось із політиків, хто будує свої платформи не на критиці та паплюженні репутації інших, зокрема суддів, а на планах розвитку суспільства і країни в цілому (посміхається – прим. ред.)?Звісно ж, це риторичне запитання. І це засмучує. Оскільки таких риторичних питань, що стосуються незалежності судової влади, стає дедалі більше.

Чи знаєте Ви, яка на сьогоднішній день кількість вакантних посад суддів? 32% суддівських посад вакантні, понад 30% суддів мають право на відставку. Незважаючи на це, судді, які залишились на своїх посадах, виконують свою надзвичайно непросту і емоційно виснажливу роботу на високому професійному рівні.

Які аспекти врахував суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення першої?

З повним текстом судового рішення від 28 вересня 2020 року у справі № 826/11325/17, яка створила резонанс, можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У наш час не варто звертати увагу на «інформаційний фастфуд», який поширюється в соціальних мережах та на деяких телеканалах у вигляді «сенсаційних» новин. Тому тим, кому цікаво, я раджу ретельно дослідити рішення, опубліковане у ЄДРСР та зробити свої власні висновки.


За інформацією Судова влада України

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).