27 жовтня 2020 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ольга Булейко взяла участь як викладач у семінарі-практикумі «Практика застосування законодавства при розгляді справ у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», який відбувся в онлайн-режимі у рамках періодичного навчання суддів апеляційних та місцевих загальних судів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації. Захід організувала Національна школа суддів України.
У відеолекції Ольга Булейко нагадала учасникам семінару-практикуму про регламентацію правового режиму обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів нормами національного та міжнародного права. Вона повідомила, що у зв’язку зі змінами в законодавстві, а саме набранням чинності Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», запроваджено інститут кримінальних проступків у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров’я населення.
Згаданим Законом, який набрав чинності 1 липня 2020 року, зокрема, внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 309 КК України та викладено в новій редакції диспозицію та санкцію ч. 2 цієї статті. Питання щодо правозастосування зазначених законодавчих змін зумовлене виключенням кваліфікуючої ознаки «повторність» у ч. 2 ст. 309 КК України у попередній редакції, появою в цій частині кваліфікуючої категорії «вчинення діяння протягом року після засудження за цією статтею» та зміною видів і розмірів покарань у цих нормах.
Суддя ККС ВС також ознайомила учасників заходу з практикою Верховного Суду, його висновками, висловленими за результатами касаційного розгляду проваджень щодо кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Висвітлюючи питання про встановлення суспільно небезпечного діяння, доповідачка звернула увагу на постанову ВС від 14 червня 2018 року у справі № 589/3675/13-к (провадження № 51-2755км18), в якій колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що з огляду на положення ст. 315 КК України (схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) об’єктивна сторона цього злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів. Під схилянням до вживання вказаних засобів слід розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в інших осіб бажання вжити наркотичні засоби хоча б один раз (пропозиція, угода, рекомендація, переконання).
В іншому провадженні (постанова ВС від 13 листопада 2019 року у справі № 141/1201/16-к, провадження № 51-3757км19) зазначається, що вирощування конопель (ст. 310 КК України) має місце як у випадку, коли відповідні рослини спеціально висаджувалися обвинуваченим або іншою особою, так і в разі, коли вони були дикорослими, але особа доглядала за посівами конопель, забезпечуючи їх ріст та дозрівання. У цій постанові ВС надав свою оцінку даним, зафіксованим у протоколі обшуку, та дійшов висновку, що рослини конопель не висаджували рядками, проте їх не знищили між рядками, коли просапували квасолю, а їх розмір (від 50 см до 2 м) та відсутність інших рослин, які могли самовільно вирости, свідчать про умисне збереження конопель. Тому, на думку колегії суддів ККС ВС, під час судового розгляду об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, була доведена, оскільки для доведення вирощування конопель не є важливим, були посаджені ці рослини обвинуваченою особою чи кимось іншим або ж чи є вони дикорослими.
Що стосується субʼєктивних ознак кримінального правопорушення, то, наприклад, в одному з проваджень (постанова ВС від 24 жовтня 2018 року у справі № 711/2259/16-к, провадження № 51-477км17) ВС зауважив, що відповідальність за збут наркотичних засобів настає незалежно від їх розміру (ст. 307 КК України). Про те, що злочин, передбачений ст. 307 КК України, було вчинено з метою збуту наркотичних засобів, може вказувати сукупність таких обставин, як посада, яку обіймав обвинувачений на момент вчинення злочину, та його функціональні обов’язки, його поведінка під час вчинення злочину, сукупність наркотичних засобів різних видів, їх кількість, спосіб упакування та розфасування, а також методи приховування.
Суддя ККС ВС акцентувала на питанні щодо стадії вчинення злочину. Так, у постанові ВС від 9 квітня 2020 року у справі № 727/6578/17 (провадження № 51-4494км19) йдеться про те, що ввезення на територію України психотропної речовини утворює закінчений склад злочину, передбачений ст. 305 КК України, якщо таку речовину було виявлено під час митного контролю після її переміщення через митний кордон України на її митну територію. Про умисел на збут психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття засудженим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб та засоби оплати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб.
Доповідачка ознайомила учасників заходу і з актуальною практикою ВС щодо вирішення питань про допустиму поведінку працівників правоохоронних органів та провокацію злочинів. У постанові ВС від 10 вересня 2019 року у справі № 161/14703/17 (провадження № 51-7096км18) колегія суддів ККС ВС зробила висновок, що пасивна поведінка працівників правоохоронних органів під час проведення оперативної закупки психотропної речовини є допустимою та не може бути визнана провокацією злочину.
«Європейський суд з прав людини у своїй практиці розробив критерії, які допоможуть позначити межу і відмежувати в кожному конкретному випадку ті епізоди, коли орган досудового розслідування просто спостерігав за злочином, від тих, коли орган досудового розслідування був «спусковим механізмом» такого злочину», – сказала Ольга Булейко.
Так, для визначення провокації злочину ЄСПЛ встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, вияв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни); чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі; чи мали правоохоронні органи об’єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Суддя ККС також розповіла про висновки ВС, зроблені за результатами касаційного розгляду проваджень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які стосуються таких питань: кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки; застосування спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності; призначення покарання (призначення окремих видів покарань, призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, призначення покарання за сукупністю вироків); звільнення від відбування покарання; застосування кримінального процесуального законодавства (оцінка судом належності та допустимості доказів, забезпечення права на захист).
Під час дискусії учасники заходу обговорили судову практику у кримінальних провадженнях щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та отримали відповіді на запитання стосовно зазначеної теми.
