Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова взяла участь у IX Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У своєму виступі вона зосередила увагу на питаннях виконання Рішення у справі «Куликов та інші проти України» та Рішення у справі «Олександр Волков проти України».
Нагадаємо, заявники, які звернулися в ЄСПЛ, обіймали посади суддів національних судів. Щодо них були порушені дисциплінарні провадження, внаслідок чого їх було звільнено з посад. Факти, що стали підставою для їхнього звільнення, розглядала Вища рада юстиції. Подання про звільнення суддів ВРЮ внесла на розгляд до Верховної Ради України або Президента України. Ці особи, оскаржили своє звільнення у національних судах, які відмовили в задоволенні їхніх позовних заяв, після чого судді звернулися до ЄСПЛ.
Лариса Швецова зазначила, що у справі Олександра Волкова ЄСПЛ детально аналізував кожен етап процедур звільнення судді, допущені процедурні порушення: від неперсонального голосування народних депутатів у парламенті до відсутності чіткого визначення поняття «порушення присяги» як підстави для звільнення. ЄСПЛ постановив, що Україна має забезпечити якнайшвидше поновлення заявника на посаді судді Верховного Суду України.
Верховна Рада відповідно до рішення ЄСПЛ поновила Олександра Волкова на посаді судді Верховного суду, йому була виплачена компенсація. До того ж, ухвалення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» відбулося, окрім всього іншого, на виконання рішення у справі «Олександр Волков проти України».
Заявники у справі «Куликов та інші проти України» просили ЄСПЛ за аналогією з рішенням щодо Олександра Волкова вжити заходів індивідуального характеру та винести рішення про поновлення їх на посадах. Однак суд постановив, що найбільш прийнятною формою компенсації буде відновлення провадження у національних судах.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім виплати відшкодування, додатковими заходами індивідуального характеру є, зокрема, відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, шляхом повторного розгляду справи національним судом, включаючи відновлення провадження у справі.
Після перегляду справ за рішенням ЄСПЛ «Куликов та інші проти України» Верховний Суд:
у восьми справах скасував рішення Вищої ради юстиції та постанову Верховної Ради України;
у семи справах скасував лише постанову Верховної Ради України;
у двох справах скасував рішення Вищої ради юстиції та Указ Президента України.
Деякі справи нині перебувають на розгляді Вищої ради правосуддя. Щодо деяких справ ухвалені рішення ВРП, які наразі оскаржуються у Великій Палаті Верховного Суду.
Член ВРП Лариса Швецова наголосила, що на сьогодні існують проблемні питання, які виникають під час розгляду вказаних матеріалів Вищою радою правосуддя. Так, при розгляді справ на виконання рішення у справі «Куліков та інші проти України» ВРП стикається з проблемою відсутності в українському законодавстві процедури розгляду Вищою радою правосуддя у пленарному складі питань, які відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» відносяться до повноважень дисциплінарного органу – дисциплінарної палати. А саме – первинної дисциплінарної скарги на дії судді, вчинені до 2010 року. Також це стосується питань щодо строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ще одним з питань, які підлягають законодавчому врегулюванню, вважає Лариса Швецова, є можливість переоцінки ступеня тяжкості вчинених суддями дисциплінарних проступків у зв’язку із змінами, внесеними до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у 2016 році, та змінами, внесеними до Закону України «Про вищу раду правосуддя», внесеними у 2017 році. Оскільки у рішенні в справі «Куліков та інші проти України» ЄСПЛ не було застосовано заходів індивідуального характеру, зауважила член ВРП, досі немає єдиної думки щодо механізму відновлення попереднього стану заявника відповідно до практики ЄСПЛ.
За словами Лариси Швецової, на сьогодні не існує чіткого механізму поновлення на посаді судді, якщо навіть Верховний Суд ухвалить рішення на його користь. Адже частина перша статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що голова суду може видати відповідний наказ виключно на підставі акта про призначення на посаду судді або переведення. На законодавчому рівні судове рішення не визначене в якості підстави для наказу.
Член ВРП нагадала, що у червні 2020 року проєктом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» зроблено огляд щорічної доповіді ВРП за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні».
В огляді експерти проєкту звернули увагу на ризики нових звернень заявників у справі «Куликов та інші проти України» у разі тривалого невживання індивідуальних заходів для виконання рішення ЄСПЛ. Вони вказали на ймовірність появи підстав для нових звернень у разі, якщо виникнуть спірні моменти щодо строків накладання дисциплінарних стягнень. Крім того, європейські експерти заявили про важливість здійснення моніторингу нових скарг, які судді подають до ЄСПЛ, та необхідність налагодження комунікації між гілками влади з метою ідентифікації нових проблем та вжиття превентивних заходів для їх усунення.
