У справі № 910/450/20 Товариство звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ, яким дії Товариства, а саме повідомлення до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту, який містив у складі кислоту оцтову синтетичну харчову, неправдивих відомостей (назва «Оцет»), що внаслідок обраного способу викладення могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб’єкта господарювання, визнано порушенням законодавства, визначеним статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, у зв’язку із чим на Товариство накладено штраф.
Рішенням Господарського суду міста Києва в задоволенні позову відмовлено з посиланням на його необґрунтованість.
Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним та скасовано рішення АМКУ.
КГС ВС задовольнив касаційну скаргу АМКУ, скасував постанову Північного апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду міста Києва залишив у силі. У своїх висновках Суд виходив із такого.
Місцевий господарський суд з огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, виключні повноваження органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, ураховуючи те, що органи АМКУ здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Комітетом обставини щодо поширення Товариством інформації, що вводить споживачів в оману, дійшов неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання рішення АМКУ недійсним.
Натомість суд апеляційної інстанції:
– не врахував приписів ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також того, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів АМКУ для проведення опитування, тоді як органи АМКУ самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного й об’єктивного з’ясування обставин справи та які дають змогу встановити наявність або відсутність порушення;
– залишив поза увагою виключні повноваження органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення (з урахуванням зібраних органом АМКУ доказів);
– стверджуючи про відсутність в діях Товариства інкримінованого Комітетом порушення (з огляду на маркування позивачем продукції словосполученням «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» відповідно до ТУ У 15.8-32339338-002-2009 «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової. Технічні умови» зі змінами № 001:2013), не врахував, що розроблені технічні умови повинні відповідати вимогам закону, зокрема законодавству про захист від недобросовісної конкуренції, а не використовуватися як підстава для його порушення;
– залишив поза увагою встановлені в рішенні АМКУ обставини, відповідно до яких оцет та замінник оцту (хай як його названо) – це різні продукти, тому пропонування до реалізації другого з них із використанням у назві першого може ввести споживачів в оману.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та правильне по суті рішення суду першої інстанції, що стало підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції у справі.
Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 910/450/20.
