12 травня 2021 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області Коваленка К.В. до дисциплінарної відповідальності
та застосувала до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Вказане рішення мотивовано тим, що суддя Коваленко К.В. ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року задовольнив у повному обсязі заяву про забезпечення позову у справі про визнання недостовірною інформації та припинення дії, яка порушує право та заборонив Рожковій К.В. брати участь у роботі та засіданнях Правління Національного банку України, а також вчиняти та/або виконувати всі та будь-які дії, пов’язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника Голови НБУ, та/або будь-яку іншу діяльність на посаді заступника Голови НБУ до вирішення цього спору по суті.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 11 червня 2019 року про забезпечення позову скасовано.

Окремою ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від
23 вересня 2019 року доведено до відома Вищої ради правосуддя, що при вирішенні вказаної цивільної справи суддя Баришівського районного суду Київської області Коваленко К.В. допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційним судом констатовано, що статтею 64-1 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що позови, подані, зокрема, проти членів Правління Національного банку, вважаються позовами, поданими проти Національного банку.

Частиною сьомою статті 150 ЦПК України визначений виключний перелік рішень та дій, які не допускаються при забезпеченні позову. Зокрема, законом прямо передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.

Зазначені обмеження є імперативними та не допускають їх неоднозначного трактування. Окрім того, вказані обмеження відображені у нормах матеріального права України.

Зокрема, згідно зі статтею 74 Закону України «Про Національний банк України» забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п’ятої статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що застосовані суддею Коваленком К.В. заходи забезпечення позову є неспівмірними та не відповідають принципу верховенства права і меті застосування правового інституту забезпечення позову, більш того, ці заходи забезпечення позову застосовані з грубим порушенням норм закону (статті 149, 150 ЦПК України, стаття 74 Закону України «Про Національний банк України»), що було констатовано в окремій ухвалі апеляційного суду та ухвалах суду касаційної інстанції.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що дії судді Баришівського районного суду Київської області Коваленка К.В. щодо грубого порушення імперативних приписів статті 150 ЦПК України, вимог Закону України «Про Національний банк України» негативно вплинули на авторитет правосуддя та оцінку діяльності судової влади, яка залежить насамперед від ефективності здійснення правосуддя та здійснення його на засадах верховенства права.

Нагадаємо, разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя. Судді вважаються тимчасово відстороненими від здійснення правосуддя без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення.

Строк дії відсторонення суддів від здійснення правосуддя – до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про їх звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.