У зв’язку з пандемією судові системи багатьох країн шукали нові форми здійснення правосуддя віддалено та впроваджували їх у своє законодавство. Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) розробила інструкції з проведення відеоконференцій у судовому провадженні, які містили процесуальні рекомендації, а також технічні базові вимоги для реалізації відеоконференції в судах. Під час пандемії електронне судочинство в Україні також набуло розвитку. Проте цей концепт не повною мірою відповідає запитам судової влади в умовах воєнного часу.
«В Україні за прикладом інших цивілізованих країн світу має розвиватися правосуддя, яке може діяти й бути ефективним за будь-яких умов, навіть у таких надскладних, як у воєнний час», – про це сказала суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду представник України в CEPEJ Олександра Яновська під час консультацій з обговорення законодавчих ініціатив щодо запровадження в Україні дистанційного судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Такі консультації потрібні CEPEJ для того, щоб проаналізувати напрацювання України з цього питання та надати свої рекомендації для їх удосконалення.
За словами Олександри Яновської, ті виклики, які виникли перед системами правосуддя в різних країнах під час пандемії, не зникли, а в Україні ці проблеми посилилися й додалися нові. Частина приміщень судів зруйнована, частина значно пошкоджена, що унеможливлює здійснення правосуддя. І в Україні більше не залишилося безпечних куточків – як для учасників судового процесу, так і для працівників апаратів судів і суддів. «Тому питання повноцінного, ефективного забезпечення функціонування системи дистанційного правосуддя в Україні є питанням доступу до правосуддя всіх учасників судового процесу», – констатувала спікерка.
Суддя нагадала відомий вислів про те, що відкладене правосуддя дорівнює відмові в правосудді. Тож ситуація, за якої доводиться відкладати судові засідання, безсумнівно не сприятиме тому, що громадяни відчуватимуть захист своїх прав та інтересів, особливо в такі непрості часи. І йдеться не лише про громадян, а й про юридичних осіб, адже бізнес, попри надзвичайно складні умови воєнного часу, продовжує функціонувати, а економіка – розвиватися.
Тому, як зазначила Олександра Яновська, ця зустріч з експертами СЕРЕJ є важливим першим кроком для розроблення алгоритму, пошуку аргументів та вдалих законодавчих конструкцій, які допоможуть дистанційному судочинству запрацювати в Україні.
Ключові аспекти запровадження в Україні дистанційного судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану презентувала Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач. Спікерка зазначила, що повномасштабне вторгнення росії в Україну додало небачених раніше викликів судовій системі, змусило по-новому переглянути можливості електронного судочинства і розширити їх. «Ми повністю підтримуємо заяву Європейської комісії з питань ефективності правосуддя про те, що ключові стандарти, які лежать в основі функціонування судів, повинні продовжувати діяти навіть у надзвичайних ситуаціях. Це поза сумнівом. Таке положення відтворене і в ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у якій ідеться про те, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами, які створені відповідно до Конституції України»,– зауважила Лариса Рогач.
За її словами, з 24 лютого станом на початок липня 2022 року суди ухвалили та надіслали до Єдиного державного реєстру судових рішень 1 913 936 рішень. Це свідчить про те, що навіть у цих складних умовах суди намагаються забезпечити ефективний розгляд справ. Водночас, за офіційною інформацією, на початок липня цього року не здійснювали правосуддя 15 % апеляційних та місцевих судів – значна частина цих приміщень зруйнована чи зазнала пошкоджень. А понад 10 млн осіб вимушено перемістилися за кордон чи в інші регіони України, тож сторони процесу не завжди мають можливість повідомити суд про своє актуальне місце перебування.
Лариса Рогач акцентувала на тому, що питання убезпечення учасників судового процесу, працівників апарату та суддів стало одним із пріоритетних для судової системи від початку повномасштабного вторгнення. Інший виклик у цьому контексті – необхідність забезпечення безперервного правосуддя.
З урахуванням нових викликів, за словами спікерки, робоча група, до якої увійшли судді Верховного Суду, розробила пропозиції про внесення змін до КАС України, ГПК України та ЦПК України. У цих пропозиціях ішлося про те, що для убезпечення учасників судового процесу, суддів, працівників апарату суду голова суду чи особа, яка виконує його обов’язки, може визначити особливий режим роботи суду в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Під час дії воєнного чи надзвичайного стану справи, розгляд яких здійснюється в порядку загального провадження, суд з власної ініціативи може прийняти рішення про розгляд такої справи без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, за винятком подачі стороною, яка не є суб’єктом владних повноважень, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Особливий режим роботи суду може, зокрема, передбачати участь суддів та/або секретаря судового засідання в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.
Проте цієї пропозиції не підтримали народні депутати, тож була розроблена скорочена версія, яка згодом відобразилася в законопроєкті № 7316 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)». Цим документом, серед іншого, пропонувалося розширити сферу застосування письмового провадження в судах усіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також передбачити можливість надавати повноваження секретаря іншим працівникам апарату суду і можливість дистанційної роботи секретаря. Попри те, що законопроєкт № 7316 не містив спірних (на думку народних депутатів України) положень про можливість дистанційної участі судді, його не підтримали парламентарі.
Лариса Рогач наголосила на тому, що розроблений робочою групою концепт змін не містить виняткових процедур, які до цього в процесуальних кодексах України не застосовувалися. Є пропозиція лише певною мірою змістити акцент: якщо за загальним порядком питання письмового провадження ініціює сторона, то для екстраординарних ситуацій запропоновано зворотний підхід, який полягає в тому, що ініціатором письмового провадження виступає суд і повідомляє про це сторони, а сторона має право не погодитися з письмовим провадженням і клопотати про свій намір взяти участь у справі особисто.
Спікерка висловила сподівання, що з допомогою експертів СЕРЕJ вдасться вдосконалити напрацьовані пропозиції щодо дистанційного правосуддя з тим, щоб надалі вони були прийняті парламентом, адже це питання є вкрай важливим для судової системи України.
Під час обговорення суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Андрій Жук акцентував на тому, що спільними зусиллями норми законопроєкту № 7316, а також положення, які до нього не ввійшли, можна доопрацювати, щоб парламент їх прийняв. Він зауважив, що дистанційне правосуддя ефективно працює в Польщі впродовж двох років. І якщо раніше такий формат запроваджувався як екстрений захід на час пандемії, то зараз у юридичних колах Польщі розмірковують над тим, щоб ці норми ввійшли до процесуального законодавства незалежно від надзвичайних ситуацій.
До участі в заході долучилися голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Сергій Бурлаков і Віктор Пророк, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Олена Кібенко, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар, народні депутати України, представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, експерти з Ірландії, Ізраїлю, Іспанії, Польщі та інші учасники.
Консультації з обговорення законодавчих ініціатив щодо запровадження в Україні дистанційного судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану відбулися 22 липня 2022 року. Цей захід організовано спільно проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» та Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ).
