Жителька Хмельницького подала до суду позов з вимогою визнати за нею право власності на квартиру на підставі набувальної давності. Вона запевнила, що з 2009 року відкрито, безперервно користується та володіє помешканням, підтримує його у належному стані, ремонтує, оплачує комунальні послуги. Тоді як власник фактично від нього відмовився.

Хмельницький міськрайонний суд у задоволенні позову відмовив. Вказав, що позивачка не довела добросовісність володіння цим майном, відсутності інших претендентів на нього, а також, що вона отримала його за таких обставин і підстав, які є достатніми для одержання права власності на нього, й дійсно з червня 2009 року безперервно, відкрито та фактично володіє спірною квартирою.

Жінка оскаржила рішення до апеляційного суду й наполягала на задоволенні своїх позовних вимог. Проте Хмельницький апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду.

Колегія суддів зауважила, що право власності на нерухоме майно за набувальною давністю виникає лише за одночасної наявності таких умов: існування нерухомого майна; відкритості та безперервності володіння ним без правової підстави; добросовісності заволодіння майном; факту володіння ним упродовж щонайменше десяти років.

«Встановивши, що позивачка достовірно знала про те, що власником квартири, в якій вона проживає, є відповідач, який за життя не відмовлявся від свого права власності на належну частку у майні, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не доведено всіх умов, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю», – йдеться у постанові апеляційного суду.

Апеляційний суд зауважив, що давність володіння могла вважатися добросовісною, якби позивачка при заволодінні спірною часткою у квартирі не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Колегія суддів також вказала, що сплата комунальних платежів, утримання квартири та користування нею не може бути самостійною підставою для виникнення права власності за набувальною давністю.

З постановою апеляційного суду у справі № 686/34472/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.