Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 47

Законодавчі прогалини, а також суперечливі, декларативні та застарілі положення деяких нормативно-правових актів ускладнюють правове регулювання питань, зокрема у сфері судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції. З огляду на це є необхідність у внесенні відповідних змін до законодавства. Про них розповіли судді Верховного Суду, які взяли участь у консультаціях у межах проведення чергового щорічного моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів.

Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко акцентував на процесуальних питаннях, що стосуються удосконалення положень КПК України. Зокрема, йдеться про оскарження недотримання розумних строків.

Так, на відміну від інших процесуальних кодексів, у КПК України є ціла глава, яка регламентує можливість оскаржувати, у тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора щодо недотримання розумних строків – гл. 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» КПК України.

У КПК України 2012 року було запроваджено інститут слідчих суддів, до повноважень яких належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Водночас цим Кодексом передбачено, що недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування оскаржується прокурору вищого рівня.

Отже, є необхідність внесення змін до ст. 308 КПК України стосовно обов’язкового оскарження недотримання розумних строків до суду. При цьому слід передбачити, що відповідні ухвали слідчих суддів можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. У зв’язку з цим потрібно внести зміни і до ст. 309 КПК України, прописавши чітку процедуру розгляду цього питання.

Що стосується продовження процесуальних строків, то доповідач звернув увагу на таку проблему. Відповідно до ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців.

Водночас у ст. 294 КПК України передбачено, що цей строк може бути продовжений. При цьому він може бути продовжений неодноразово, що часто й відбувається на практиці. В окремих випадках багаторазове продовження строку досудового розслідування призводить до того, що таке розслідування може тривати роками – навіть у межах строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому це питання потребує законодавчого врегулювання.

Крім того, на думку голови ККС ВС, не варто запроваджувати дистанційного розгляду справ у кримінальній юрисдикції. Адже у зв’язку з цим постануть питання довіри до суду (тобто чи довірятимуть сторони судді, який перебуває за межами суду), забезпечення таємниці нарадчої кімнати, сприйняття рішення, ухваленого дистанційно, тощо. Під час судового засідання суддя, прокурор мають бути в залі суду, захисник – або в залі суду, або поряд із підзахисним (у разі участі в засіданні в режимі відеоконференції).

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат звернув увагу на декілька аспектів. Стосовно питання строків спікер наголосив на необхідності чітко розмежувати матеріальні (зокрема, позовну давність, строк на прийняття спадщини) та процесуальні (наприклад, строки вчинення процесуальних дій) строки.

За його словами, у березні 2022 року на рівні законодавчого акта внаслідок закріплення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України законодавець передбачив продовження окремих матеріальних строків на час дії воєнного стану. Продовжуються такі строки: загальна та спеціальна позовна давність (статті 257–259, 681, 728, абз. 2 ч. 4 ст. 362, ч. 1 ст. 786, ч. 2 ст. 1293 ЦК України); інші цивільні строки (строк здійснення переважного права – абз. 2 ч. 2 ст. 362 ЦК України; строк поруки – ч. 4 ст. 559 ЦК України). Натомість строки в сфері спадкування віддані на «відкуп» підзаконному регулюванню, хоча в цій сфері очевидно постає питання про дотримання ст. 4 ЦК України.

Під час обговорення питання щодо електронного судочинства Василь Крат зауважив, що оскільки ЄСІТС повноцінно не запрацювала, то з точки зору забезпечення доступу осіб до суду логічним вважається спрощення цієї процедури. У нинішніх умовах правильним є звертатися до суду чи то за допомогою підсистеми електронного суду, чи то електронною поштою з підписанням документів КЕП. Не потрібно під час воєнного стану встановлювати бар’єри для доступу до суду. Також, на думку доповідача, важливе значення має запровадження механізмів дистанційного розгляду.

Щодо ролі прокурора в цивільному судочинстві, то суддя КЦС ВС акцентував на потребі врахування конституційних приписів та зменшення ролі прокурора в цивільному судочинстві. Крім того, він зазначив, що в сучасних умовах потрібно враховувати економічну доцільність дій «представників» держави. Як приклад, що на це треба зважати, спікер навів заяву про виправлення описки на 3 грн, яку подавав державний банк до касаційного суду.

Суддя КЦС ВС Ірина Литвиненко наголосила на необхідності врегулювання питання щодо подання заяв про перегляд заочного рішення. За її словами, ні ст. 285, ні ст. 286 ЦПК України прямо не передбачають, як повинен діяти суд, якщо надійшла заява про перегляд заочного рішення з порушенням строків, передбачених ст. 284 ЦПК України.

Нині багато звернень судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що зараз можуть бути переглянуті будь-які рішення, починаючи з 2004 року, навіть ті, копії яких відповідач отримав. Адже суд не має права залишити без розгляду, як це було раніше в практиці, на підставі ст. 126 ЦПК України, оскільки ВП ВС у постанові від 9 листопада 2021 року № 214/5505/16 чітко вказала, що цього робити не можна. Це збільшуватиме навантаження на суди першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Законодавець може усунути цю прогалину шляхом внесення змін до статей 285, 286 ЦПК України.

Що стосується розумності строків розгляду справ, то, як зазначила суддя КЦС ВС, зараз варто шукати альтернативні шляхи повідомлення сторін (поштовий зв’язок – не завжди ефективний, крім того, у судах бракує фінансування на поштові відправлення).

Організатори консультацій із заінтересованими сторонами «Щорічний моніторинг НПА у сфері судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції: актуалізація проблем» – Міністерство юстиції України, Асоціація правників України і проєкт ЄС «Право-Justice».

Верховний Суд


За інформацією Судова влада України

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).