Судді Верховного Суду, апеляційних судів та працівники апарату відвідали верховні суди республік Хорватія та Словенія задля поглиблення інституційної співпраці. Українська делегація ознайомилася з особливостями функціонування ключових судових інституцій цих держав, обмінялася інформацією щодо особливостей функціонування судової влади в умовах воєнного стану. У фокусі обговорення була також практика з розгляду судами республік Хорватія та Словенія справ про воєнні злочини, вчинені на їх територіях, питання відповідальності військово-політичного керівництва країни-агресора, механізм створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії та перспективи ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
До складу делегації Верховного Суду ввійшли: судді Великої Палати Верховного Суду Володимир Британчук (голова делегації) та Леонід Лобойко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Лев Кишакевич, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду – начальник правового управління (III) Геннадій Зеленов і головний спеціаліст відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Інна Кулабухова; а також інших судів: голова Харківського апеляційного суду Олена Грошева та суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун.
У Республіці Хорватія українська делегація зустрілася з головою Верховного суду Республіки Хорватія Радованом Добронічем, суддями цього суду, а також із представниками Ради Європи.
У межах цих зустрічей суддя Володимир Британчук розповів про особливості відправлення правосуддя в умовах воєнного стану. Він акцентував на тому, що внаслідок широкомасштабного вторгнення росії в Україні немає цілком безпечних регіонів: під час сигналу «Повітряна тривога» судове засідання переривається, а учасники судового процесу і працівники суду вимушені спускатися в укриття. Також додалися проблеми із тривалою відсутністю в судах України електро-, водопостачання, а подекуди й зв’язку.
«У регіонах, де ведуться активні бойові дії, правосуддя припиняється. Голова Верховного Суду має повноваження відряджати суддів до інших судів, розташованих на безпечніших територіях, а також змінювати територіальну підсудність судових справ судом у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану. Голова Верховного Суду своїми розпорядженнями змінив територіальну підсудність приблизно 200 українських судів, які з тих чи інших причин не можуть працювати», – розповів суддя Володимир Британчук. Водночас щойно активні бойові дії припиняються, а територія звільняється від ворожих військ – правосуддя в судах відновлюється, зазначив він, адже право на звернення до суду має забезпечуватися.
Суддя також розповів про збільшення обсягів роботи в судах України з розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених у період повномасштабного вторгнення: зареєстровано майже 55 тис. проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів і понад 18 тис. проваджень щодо злочинів проти національної безпеки. Суддя Володимир Британчук запевнив, що суди кримінальної юрисдикції України готові до цих обсягів роботи.
Суддя Леонід Лобойко поділився з іноземними колегами аспектами законодавчого забезпечення онлайн-правосуддя під час воєнного стану. Він зауважив, що наприкінці липня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо додаткових способів інформування про судові справи та проведення зборів суддів в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Цими змінами також встановлено, що під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також під час дії карантину збори суддів можуть проводитися дистанційно, у режимі відеоконференції. Додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, є Єдиний державний вебпортал електронних послуг (зокрема, мобільний застосунок «Дія»).
Суддя зазначив, що під час карантину дистанційне правосуддя в Україні набуло особливої популярності серед учасників судового процесу, і процесуальне законодавство надає такі можливості. Однак, досі в національному законодавстві не передбачено можливості дистанційної участі в засіданні для судді та секретаря судового засідання з підключенням із безпечних місць. Відповідні зміни до процесуального законодавства розроблені робочою групою, до складу якої входять судді Верховного Суду. Прийняття такої ініціативи є вкрай важливим для убезпечення життя і здоров’я тих, хто здійснює правосуддя, і тих, хто його потребує.
«Подальші кроки щодо розширення можливостей дистанційного судочинства потребують також технічного та нормативного підґрунтя. А здійснення безперервного й належного правосуддя у форс-мажорних обставинах потребує законодавчих змін і доповнень, передусім процесуального характеру», – резюмував суддя Леонід Лобойко.
Обговорюючи ІТ-системи як інструменти підтримки судочинства, ГеннадійЗеленов розповів присутнім про Базу правових позицій Верховного Суду та інші інформаційні матеріали Верховного Суду. Він зазначив, що Базу було створено задля технічного сприяння забезпеченню єдності судової практики в Україні, оскільки вона дає змогу добирати релевантну практику Верховного Суду, зокрема, за допомогою контекстного пошуку. «Верховний Суд постійно працює над удосконаленням технічного функціоналу Бази. Завдяки останнім оновленням База дає змогу добирати не лише релевантну практику Верховного Суду, а й актуальну практику Європейського суду з прав людини», – зауважив спікер.
Окрім того, українська делегація ознайомилася із судовою системою Республіки Хорватія, формуванням складу Державної судової ради та процедурою призначення на посаду судді, зустрілася із суддями місцевого суду Загреба, а також побувала в Міністерстві юстиції та публічного адміністрування Республіки Хорватія і зустрілася з міністром юстиції та публічного адміністрування ІваномМаленицею. Хорватські колеги з цікавістю почули й про український досвід призначення на посаду судді та кадрову ситуацію в цілому – цими деталями поділився суддя Лев Кишакевич. Зокрема, він розповів про роботу Етичної ради, яка створена і діє з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
Суддя зазначив, що діяльність Етичної ради є одним з елементів судової реформи, а судова реформа, у свою чергу, є однією з необхідних умов подальшої інтеграції України в європейську спільноту. Органи Ради Європи позитивно оцінюють роботу Етичної ради. Зокрема, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) вважає роботу Етичної ради успішною та вбачає за можливе використовувати її досвід при реформуванні інших органів системи правосуддя. Також посли країн Великої сімки привітали оприлюднення Етичною радою рішень щодо кандидатів на посаду члена ВРП від з’їзду суддів України.
«Міжнародна спільнота усвідомлює всю важливість якомога швидшого відновлення повноцінної діяльності одного із ключових органів державної влади та суддівського врядування – Вищої ради правосуддя, а Україна робить усе для того, щоб цей процес був ефективний, відбувався на високопрофесійному рівні задля формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів», – сказав суддя Лев Кишакевич.
Друга частина робочого візиту відбулася в Республіці Словенія. В межах цього візиту судді України та працівники апарату суду зустрілися з головою Верховного суду Республіки Словенія Даміяном Флор’янчічем, заступником голови цього суду Міодрагом Дордевічем, суддями Верховного суду Республіки Словенія, районних судів Любляни, представниками Судової ради Республіки Словенія та представниками Ради Європи. Під час цих зустрічей обговорили виклики для судочинства в Республіці Словенія та Україні, а також онлайн-правосуддя в контексті воєнного стану та в мирний час, його законодавчі й практичні аспекти. Також ішлося про оприлюднення рішень суду та профайлінг суддів, діяльність Судової ради Республіки Словенія, процедуру відбору та призначення (обрання суддів), судові інструменти забезпечення єдності судової практики національних судів.
У межах візиту делегація України долучилася до роботи декількох круглих столів: щодо медіації як механізму альтернативного вирішення спорів та ролі суддів у ньому; щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини та застосування практики цього Суду національними судами; щодо ефективного судового бюджету; щодо наближення судів до користувача.
Візит було організовано проєктами Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» та «Ефективне забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ) в Україні».
