Міжнародні партнери України вкладють чимало грошей в розвиток антикорупційних органів в державі. Однак, не зажди вказані органи застосовуючі сучасні методи спеціальних знань намагаються використати міжнародно визнані наукові підходи в таких ситуаціях. Одним з прикладів цього є проходження тестування на поліграфі першого заступника Директора НАБУ Гізо Углави та застосовані формати тестів під час такого досідження. Так, 12 липня 2024 року Гізо Углава, перший заступник Директора НАБУ в соціальній мережі Фейсбук повідомив, що пройшов тест на поліграфі та виклав поліграми з проведеним тестуванням на яких зафіксовано, що відносно нього було застосовано поліграфологічний тест, який має назву «тест нейтрально/релевантних запитань». На самих поліграмах на підтвердження цього формату присутні позначки з буквами R та N у різній послідовності, які підтверджують характер заданих питань, а саме – нейтральні (N) та релевантні (R, перевірочні), що і обумовило назву цього формату тесту в міжнародній спільноті поліграфологів під час досліджень.

Прикладами релевантних або перевірочних запитань на поліграмах виступили наступні питання під час релевантно/нейтрального тесту Гізо Углави:

- R1 Ваше имя Гизо

- R2 Ваша фамилия Углава

- R1 Вы сейчас проходите проверку на полиграфе в связи с подозрением в сливе информации?

- R1 С вами Юрий Голик когда-либо каким-либо образом связывался?

- R2 Вы с Голиком когда-либо каким-либо образом связывались?

- R3 Вы с Юрием Голиком каким-либо образом общались?

- R1 Вы лично Юрию Голикову передавали тайную информацию по делам НАБУ?

- R3 Вы лично закрытую служебную информацию по делам НАБУ Юрию Голику передавали?

- R4 Вы утверждаете, что лично никакой информации с НАБУ Голику не разглашали?

- R1 Вы через доверенных лиц передавали для Голика тайную информацию по делам НАБУ?

- R2 Вы через доверенных лиц передавали для Голика конфиденциальную информацию?

- R3 Вы через доверенных лиц передавали для Голика закрытую служебную информацию НАБУ?

- R5 На самом деле между Вами и Голиком никаких доверенных лиц не было?

- R1 Юрий Голик лично от вас получал секретную информацию?

- R2 Юрий Голик через доверенных лиц получал от вас конфиденциальную информацию?

- R3 Юрий Голик лично от вас получал закрытую служебную информацию о делах НАБУ?

- R2 Вы К.Тимошенко передавали конфиденциальную информацию?

- R3 Вы Кириллу Тимошенко передавали закрытую служебную информацию по делам НАБУ?

- R1 Через доверенных лиц Вы К.Тимошенко передавали конфиденциальную информацию?

- R2 Через доверенных лиц Вы К.Тимошенко передавали секретную информацию по делам НАБУ?

- R3 Через доверенных лиц Вы К.Тимошенко передавали закрытую служебную информацию?

Не складно порахувати, що питання з позначення R1 були задані - 7 разів, R2 - 6 разів; R3 - 6 разів; R4 - 1 раз; R5 - 1 раз.

Відповідно до існуючих наукових методологій кожен тест на класичному поліграфі і відповідно кожне питання цього тесту тестованій особі має задаватися від 3 до 5 разів для виключення випадковості отриманних психофізіологічних реакцій або продемостровано яким чином одне або інше релевантне питання тесту взаємопов'язані між собою для виключення можливих помилок при дослідженні. За представленими поліграмами ця закономірність не наведена, в описовій частині результатів тестування її відсутність не обгрунтована. Навпаки певні питання пред’являлися лише по одному разу, наприклад питання з позначками - R4, R5. Також існує не відповідність кількості питань R1 і питань R2, R3, яких менше на 1 питання, 7 проти 6, причини такої не відповідністі теж не описані в результатах.

Починаючи з 2012 року у світі ключовим принципом для удосконалення практики досліджень із застосуванням поліграфа, який запропонувала Американська Поліграфологічна Асоціація (далі — АПА) було встановлення обов’язкової вимоги застосовувати валідні методики досліджень на поліграфі, які підтверджені опублікованими науковими дослідженнями у належних фахових виданнях (журналах). Повний перелік валідних методик також було вперше опубліковано у звіті Мета-аналітичного дослідження критеріальної точності валідних поліграфологічних методик (далі - Мета-аналіз) АПА в 2011 році [2].

Відповідно до вимог міжнародного стандарту ASTM E1954-05(2017), методика дослідницьких тестів вважається достатньо валідною, якщо є три або більше опублікованих наукових дослідження, що відповідають мінімальним вимогам, викладеним у цьому стандарті, вказують на те, що середня точність прийняття рішень для правдивих та оманливих випадків становить 80% або більше. Також зазначено, що дослідницькі тестування можуть використовувати підхід «послідовних бар’єрів» для досягнення мінімальної валідності, викладеної в цьому стандарті [1] .

У проведених дослідженнях вказується, що методика RI не відповідає вимогам ASTM через недостатню кількість наукових досліджень, а також недостатню середню точність методики. Втім, досягнення мінімальної валідності може забезпечуватися шляхом застосування підходу «послідовних бар’єрів».

Однак, у 2014 році науковці Ч. Хонтс та М. Хендлер опублікували статтю з критикою методики RI [Honts Ch., Handler M. Information Gain of the Relevant-Irrelevant Test. Polygraph. 2014. 43 (4). Р. 137–147], в якій на основі підрахунку довіри до кінцевих результатів досліджень, які були опубліковані в минулих статтях щодо цієї методики, з урахуванням різних базових ставок вказали, що враховуючи стан поліграфологічної науки та наявність валідних методик, застосування RI є щонайменше порушенням обов’язку постійного підвищення професійної майстерності і навчання поліграфологів, а її застосування може бути підставою судового позову [3, с. 137].

Провівши ґрунтовне дослідження та навівши власні розрахунки, Ч. Хонтс та М. Хендлер визначили основні недоліки методики RI:

- RI є найгіршою технологією із встановлення правдивості та обману у порівнянні майже з усіма іншими методиками, які мали достатнє для розгляду наукове обґрунтування (DLST, LEPET, Utah CQT та ін.);

- автори навели приклад розрахунку з базовою ставкою вини 10% та зазначили, що лише 50% отриманих результатів будуть правильно класифікованими за результатом застосування цієї методики тощо.

На думку іншого американського сучасного дослідника-поліграфолога Дональда Крепола (Donald J. Krapohl) [4, с. 190] недоліками тесту RI є наступне:

По-перше, так і не було розроблено системи бального оцінювання, яка була б загальноприйнятою, тобто до отриманих результатів за допомогою даного формату тесту частіше за все застосовується глобальний аналіз. Таким чином, інтерпретація даних RI набагато більш вразлива до впливу на результат індивідуальних відмінностей між оцінювачами тобто суб'єктивна оцінка поліграфолога.

По-друге, обґрунтованість RI є найслабшою серед досліджуваних методик поліграфа в зв’язку із недостатньою кількістю наукових досліджень [8]. Тим не менше, Д. Крепол вважає, що дана методика може використовуватись вибірково компетентним та досвідченим поліграфологом, який розуміє можливості та обмеження RI у сукупності з іншими валідними тестами.

Таким чином наведені данні вказують на наступні висновки за результатом продемонстрованих поліграм та застосованого тесту RI під час тестування першого заступника директора НАБУ:

1. Кількість повторів тестових питань під час дослідження на поліграфі не відповідає науково методологічному підходу від 3 до 5 повторювань кожного запитання та не продемостровано яким чином одне або інше питання тесту взаємопов'язані між собою для виключення можливих помилок при дослідженні.

2. Певні тестові питання пред’являлися лише по одному разу - R4, R5. Також існує не відповідність кількості питань R1 і питань R2, R3, яких менше на 1 питання - 7 проти 6 тобто громадськості продемонстровано не всі питання, які могли бути задані тестованій особі.

3. Застосовано тестовий формат RI, який має невелику кількість опублікованих наукових досліджень щодо валідності та надійності цієї методики.

4. Під час застосування методики RI існує потреба у застосуванні додаткових валідних тестів, що підтверджено науковими дослідженнями та продемонстровано в результатах тестування на поліграфі не було.

Для порівняльного аналізу було застосовано наступні наукові джерела:

1. Віталій Шаповалов, Діана Алєксєєва-Процюк, Дмитро Зубовський, Олександр Алєксєєв. Методика релевантних / нейтральних запитань: сучасний науковий погляд на методологію // Оцінка достовірності: наукові дослідження та практика : журнал / ГО «Колегія поліграфологів України» ; ред. колегія: В. О. Шаповалов (гол. ред.) [та ін.]. — К. : ГО «Колегія поліграфологів України», 2020. — Вип. 3. С. 60-66.

2. Meta-Analytic Survey of Criterion Accuracy of Validated Polygraph Techniques. Polygraph. 2011. 40(4). P. 194–248. URL: https://apoa.memberclicks. net/assets/docs/polygraph_404. pdf.

3. Honts Ch., Handler M. Information Gain of the Relevant-Irrelevant Test. Polygraph. 2014. 43(4). Р. 137–147.

4. Krapohl D., Goodson W. Decision Accuracy for the Relevant-Irrelevant Screening Test Influence of an Algorithm on Human Decision-Making. European Polygraph. 2015. Vol. 9. Num. 4(34). Р. 189–208.

Відповідно до інформації судово-юридичної газети, 24 травня 2024 року стало відомо, що директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос усунув свого першого заступника Гізо Углаву від виконання службових обов'язків та керівництва. Таке рішення було ухвалено, щоб забезпечити об'єктивне розслідування ймовірного витоку даних.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" з метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень у діяльності працівників Національного бюро у складі його центрального управління діє підрозділ внутрішнього контролю. Підрозділи внутрішнього контролю підпорядковуються безпосередньо Директору Національного бюро. Підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро має такі обов’язки: 3) проведення перевірок працівників Національного бюро на доброчесність та моніторингу способу їх життя; 4) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, медіа, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв’язку Національного бюро, щодо причетності працівників Національного бюро до вчинення правопорушень; 5-1) здійснювати оперативно-розшукові заходи та досудове розслідування з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень у діяльності працівників Національного бюро. Працівник Національного бюро, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, зобов’язаний негайно повідомити про це Директора Національного бюро та підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро (частина 3 статті 27). У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро негайно повідомляє про це Генерального прокурора чи його заступника (частина 5 статті 27).

Предісторія. В червні 2024 року "Українська правда" опублікувала розслідування "Час Ч. Як Олексію Чернишову щастить в НАБУ". У матеріалі оприлюднили докази того, що НАБУ отримало ухвалу на обшук у керівника НАК Нафтогаз України та колишнього міністра розвитку громад і території Олексія Чернишова, але детективи його не провели на прохання нібито директора НАБУ Семена Кривоноса.

Пізніше журналісти Української правди опублікували ще ряд статей під назвами: 

- Розслідування про Кривоноса і Чернишова: в НАБУ вирішили шукати тих, хто "злив" інформацію УП

- Директор НАБУ переслідує журналістів? Реакція на розслідування УП про Семена Кривоноса