10 червня 2009 року за ініціативою Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, Президентом України було підписано Указ №424/2009 «Про день судового експерта», яким встановлено професійне свято судових експертів України - 4 липня. 23 травня 2022 року редакцією журналу було направлено до директора Департаменту експертного забезпечення Міністерства юстиції України Наталії Ткаченко листа з пропозицією проведення професійної розмови за напрямами діяльності Кваліфікаційної палати ЦЕКК та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, а також особливостей професійної діяльності та проведення судово-експертної реформи в Україні в частині, що стосується діяльності очолюваного нею Департаменту та наданих пропозицій до законопроекту, фаховий кометар щодо інших зареєстрованих проектів Законів. Фактично розмова планувалась до Дня судового експерта України на тему: «Сьогодення судової експертизи в Україні - реалії та виклики». 28 червня 2022 року в телефонному форматі було погоджено проведення письмового інтерв'ю з директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, Заслуженим юристом України, кандидатом юридичних наук Наталією ТКАЧЕНКО. Вперше, всім бажаючим, особливо судовим експертам, пропонується скористатися правом задати професійне письмове питання гості нашої зустрічі – Ткаченко Наталії Миколаївні. Всі питання прохання публікувати на сторінці журналу у мережі Фейсбук за посиланням - https://www.facebook.com/ekspertiza.polygraph або у Ватцап: http://surl.li/bzhch

 Орієнтовний тематичний план розмови за напрямом діяльності Кваліфікаційної палати ЦЕКК та Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України буде мати наступну структуру:

1. Статистика та порядок проведення засідань ЦЕКК, підстави звернення громадян, судових експертів, організація роботи Кваліфікаційної палати ЦЕКК та ЦЕКК в умовах воєнного стану.

2. Кількість судових справ, які розглядаються в судах за скаргами судових експертів на дії Кваліфікаційної палати ЦЕКК та ЦЕКК, які в цьому причини (за наявності). Можливі недоліки в діяльності ЦЕКК та Кваліфікаційної палати зокрема та напрямки удосконалення діючого законодавства щодо розширення доступу громадян до професії судового експерта.

3. Типові помилки, яких припускаються судові експерти або громадяни, які мають бажання отримати, підтвердити кваліфікацію. Причини, приклади.

Орієнтовний тематичний план професійної розмови щодо особливостей професійної діяльності та проведення судово-експертної реформи в Україні складається з наступних розділів:

1. Конкурсний відбір в НДІСЕ, ефективність його проведення.

2. Дуалізм понять: що важливіше в судочинстві - наявність експертних свідоцтв чи спеціальних експертних знань? Відмінності між експертом і судовим експертом?

3. Фахова думка: чи має Реєстр методик проведення судових експертиз Мін’юсту вирішальне значення при оцінці судом висновку судового експерта, чи достатньо здобутків (результатів) загальновизнаної світової наукової фахової думки?

4. Оцінка рецензування висновків експертів при здійсненні судочинства. Чи потрібно підвищити процесуальний статус таких оцінок?

21 червня 2022 року Департаментом експертного забезпечення було надано статистичну та іншу роз'яснювальну інформацію щодо майбутньої професійної розмови з директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя з якою пропонується ознайомитися нище.

Професійна письмова розмова - інтерв’ю буде опублікована на сторінках видання.

Вперше, всім бажаючим, особливо судовим експертам, пропонується скористатися правом задати професійне письмове питання гості нашої зустрічі – Ткаченко Наталії Миколаївні. Всі питання прохання публікувати на сторінці журналу у мережі Фейсбук за посиланням - https://www.facebook.com/ekspertiza.polygraph або у Ватцап: http://surl.li/bzhch

Посвідчення професійного журналіста головного редактора журналу Назарова Олега Анатолійовича, як організатора професійних розмов - інтерв'ю з різними гостями журналу з 2017 року, за потреби, у разі зацікавленості:

Текст відповіді Департамента експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України щодо підготовки до проведення професійної бесіди (статистичні, роз'яснювальні дані) до редакції журналу.

Міністерством юстиції України розглянуто Ваші листи від 23.05.2022 № 2305/2022/1 (вх. № 51501-25-22 від 24.05.2022, № 52049-9-22 від 25.05.2022) та в межах компетенції повідомляється.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 337/5, який набрав чинності з 18.02.2020, внесено зміни до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 (далі - Положення). Пунктом 3 розділу ІІ Положення передбачено, що Центральна експертно - кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК) діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Щодо питання про діяльність кваліфікаційної палати ЦЕКК.

Починаючи з квітня 2020 року опрацьовано та підготовлено матеріали відносно 302 фахівців, які звернулись до ЦЕКК для розгляду питань щодо атестації.

Організовано та проведено 68 засідань Кваліфікаційної палати ЦЕКК. Присвоєно та підтверджено кваліфікацію судового експерта - 302 фахівцям. З них: фахівці науково- дослідних установ судових експертиз (далі - НДУСЕ): присвоєно кваліфікацію судового експерта 40 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 125 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 2 фахівцям; 168 фахівцям НДУСЕ присвоєно чергові кваліфікаційні класи судового експерта.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ: присвоєно кваліфікацію судового експерта 26 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 104 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 4 фахівцям; відмовлено у підтвердженні кваліфікації судового експерта 1 фахівцю.

У 2021 році опрацьовано матеріали відносно 500 фахівців, що мали намір пройти атестацію в ЦЕКК з метою отримання (підтвердження) кваліфікації судового експерта.

Організовано та проведено 81 засідання Кваліфікаційної палати ЦЕКК та присвоєно кваліфікацію судового експерта: фахівці НДУСЕ: присвоєно кваліфікацію судового експерта 115 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 179 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 6 фахівцям; 173 фахівцям НДУСЕ присвоєно чергові кваліфікаційні класи судового експерта.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ: присвоєно кваліфікацію судового експерта 50 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 128 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 12 фахівцям; відмовлено у підтвердженні кваліфікації судового експерта 10 фахівцям.

У 2022 році (станом на 14.06.2022) опрацьовано матеріали відносно 198 фахівців, що мали намір пройти атестацію в ЦЕКК з метою отримання (підтвердження) кваліфікації судового експерта.

Організовано та проведено 31 засідання Кваліфікаційної палати ЦЕКК та присвоєно кваліфікацію судового експерта: фахівці НДУСЕ: присвоєно кваліфікацію судового експерта 43 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 56 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 2 фахівцям; 50 фахівцям НДУСЕ присвоєно чергові кваліфікаційні класи судового експерта.

Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих усатнов: присвоєно кваліфікацію судового експерта 19 фахівцям; підтверджено кваліфікацію судового експерта 49 фахівцям; відмовлено у присвоєнні кваліфікації судового експерта 1 фахівцю; відмовлено у підтвердженні кваліфікації судового експерта 1 фахівцю.

Рішення кваліфікаційної палати ЦЕКК у судовому порядку не оскаржувались.

Щодо інших питань, порушених у листі зазначаємо.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон) методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово- психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедури атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної) визначені Порядком атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 № 595 (далі - Порядок № 595).

У свою чергу, Порядком № 595 визначено, що методика проведення судової експертизи (далі - методика) це результат наукової роботи, що містить систему методів дослідження, які застосовуються в процесі послідовних дій експерта з метою виконання певного експертного завдання.

Державна реєстрація методик проводиться Міністерством юстиції України, який є держателем Реєстру методик проведення судових експертиз і визначає організаційні та методологічні принципи його ведення.

Відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 № 924/15615 (далі - Порядок № 1666/5), реєстр - це офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про наявність методик проведення судових експертиз, які атестовані та рекомендовані до впровадження в експертну практику відповідно до Порядку № 595.

Також повідомляємо, що відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1666/5 та пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145, під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також джерела інформації, які не підлягають атестації і є обов’язковими для застосування на території України, зокрема: нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна та довідкова література, перелік якої затверджується наказом Міністерства юстиції України та не є вичерпним, інформаційні бази даних з мережі Інтернет, а також програмні продукти, рекомендовані для використання в експертній практиці рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Таким чином, рішення про застосування тієї чи іншої методики, науково-технічної та довідкової літератури під час складання висновку приймається експертом в залежності від питань, які поставлені йому на вирішення, переліку об’єктів та інших даних, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до Закону та статутів НДУСЕ, НДУСЕ є державними спеціалізованими установами, які належить до сфери управління Міністерства юстиції України і відповідно до законодавства України здійснюють судово-експертну та наукову діяльність у галузі судової експертизи і криміналістики.

Відповідно до статутів НДУСЕ очолює директор, який працює за контрактом з Мін’юстом, та призначається на посаду і звільняється з посади наказом Міністерства юстиції України.

Згідно із підпунктом 125 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, керівників НДУСЕ призначає на посаду міністр, зокрема на конкурсних засадах в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Процедура проведення конкурсного відбору кандидатів на заміщення вакантних посад директорів НДУСЕ визначена Порядком проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад директорів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2020 № 1793/5 (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку метою проведення конкурсу є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки директора НДУСЕ.

Рішення про необхідність проведення конкурсу приймається Міністром юстиції України шляхом видання наказу про оголошення конкурсу, в якому зазначаються умови проведення конкурсу (абзац третій пункту 3 розділу І Порядку).

Комісія з відбору кандидатів на зайняття посади директора НДУСЕ (далі - конкурсна комісія) утворюється у складі не менше п’яти осіб з числа працівників Міністерства юстиції України та склад якої затверджується наказом Міністерства юстиції України (пункти 1, 2 розділу IV Порядку).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях конкурсної комісії, приймаються більшістю голосів присутніх членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови конкурсної комісії є вирішальним (пункт 8 розділу IV Порядку).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку конкурс проходить у декілька етапів:

1) прийняття рішення про проведення конкурсу;

2) оприлюднення інформації про проведення конкурсу;

3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

4) проведення конкурсною комісією співбесіди з кандидатом під час якої оцінюються: знання загального законодавства; знання спеціального законодавства, яке пов’язане із виконанням обов’язків на посаді, на яку оголошено конкурс; компетентність (пункт 1 розділу V Порядку);

5) визначення кандидатів, які отримали найбільшу загальну кількість балів (не більше трьох осіб, які конкурсною комісією пропонуються до наступного етапу (пункт 6 розділу V Порядку));

6) співбесіда визначених конкурсною комісією кандидатів із суб’єктом призначення;

7) визначення переможця конкурсу шляхом прийняття рішення суб’єктом призначення та видання наказу (пункт 3 розділу VI Порядку);

8) оприлюднення результатів конкурсу на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше трьох робочих днів з дня видання наказу (пункт 4 розділу VI Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 3 розділу І Порядку конкурс вважається завершеним після оприлюднення результатів конкурсу.

Процедура проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів НДУСЕ, судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, а також проєктів висновків фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта передбачені у Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 335/5 (далі - Порядок).

Пунктом 3 розділу І Порядку визначено, що підставами для рецензування висновків судових експертів: план рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України; договір або план щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта.

Метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків (пункт 2 розділу І Порядку).

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку рецензування висновків проводять співробітники НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

Рецензія містить розгорнуту характеристику висновку щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз (пункт 4 розділу II Порядку).

Таким чином Порядок визначає внутрішню процедуру перевірки якості й обґрунтованості висновків судових експертів з метою вдосконалення їх професійної майстерності, а не з метою спростування чи підтвердження висновків експертів за результатами проведених ними досліджень. Рецензія, яка складається за результатами рецензування, не замінює висновку експерта та не є джерелом доказів, передбачених процесуальним законодавством.

Оригінал тексту електронної відповіді Департамента експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України.