Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув питання, чи поширюється п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України (щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258 цього Кодексу) на строк позовної давності, тривалість якого збільшена за домовленістю сторін на підставі ст. 259 ЦК України.
КЦС ВС зробив такі правові висновки.
Сторони уклали кредитний договір, у якому збільшили строк позовної давності та строк чинності поруки до п’яти років.
У ЦК України визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (статті 257, 258 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Строк повернення грошових коштів за кредитним договором від 26 вересня 2008 року сторони визначили до 26 вересня 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Апеляційний суд не врахував, що положеннями ч. 1 ст. 259 ЦК України визначено право сторін збільшити позовну давність. Сторони кредитного договору скористалися своїм правом та збільшили строк звернення до суду з вимогою про захист цивільного права з трьох до п’яти років.
У п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб’єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.
Виходячи із взаємозв’язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підлягає застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі ст. 259 ЦК України.
З урахуванням того, що останнім днем звернення до суду з позовом у межах строку позовної давності було 26 вересня 2020 року, а Закон № 540‑IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 2 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин із 12 березня 2020 року вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості з боржника разом із поручителем підлягають частковому задоволенню.
Постанова Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106190914.
