Під мерехтінням нестійкого світла, під ракетними ударами рашистів студенти Київського університету інтелектуальної власності і права записали вірша Ліни Костенко «Крила». Вони адресують його молоді України, як вітання з міжнародним днем студента. Нагадаємо, відзначати цей день почали ще XVIII століття, а історія сучасного святкування почалася в Чехословаччині під час Другої світової війни, пов'язана з трагічними подіями. 28 жовтня 1939-го в окупованій Чехословаччині празькі студенти і викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення Чехословацької держави (28 жовтня 1918 року). Окупанти розігнали демонстрацію, при цьому був застрелений студент медичного факультету Ян Оплетал.
Похорони Яна пройшли 15 листопада 1939-го і переросли в акцію протесту. Десятки демонстрантів були арештовані. 17 листопада війська рано вранці оточили студентські гуртожитки. Більше 1200 студентів було арештовано і поміщено в концтабір в Заксенхаузен. Дев'ятьох студентів і активістів студентського руху стратили в катівнях в'язниці в празькому районі Рузине. Всі чеські вищі навчальні заклади були закриті до кінця війни. На честь цих подій на Всесвітньому конгресі студентів і був проголошений Міжнародний день студентів. Сьогодні він святкується в багатьох країнах світу.
Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента № 659/99 від 16 червня 1999р.
Ліна Костенко «Крила» (рік написання поезії – 1958)
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Ліна Костенко "Крила" – один із найулюбленіших віршів серед українців. У цьому творі поетеса стверджує, що духовно багата людина здатна на все, адже вона, хоч не літає, – а крила має. Вірш "Крила" – це найвідоміша частина великої поезії Ліни Костенко "Чайка на крижині". Повний вірш складається з п'яти частин: "Надбережжя", "Крига на Одрі", "Крила", "Ґрунт", "Усміх", кожна з яких має свою закінчену думку, але в той же час пов'зана одна з одною. Широко відомим вірш "Крила" став після того, як його продекламував ще один геніальний українець Богдан Ступка. Запис вірша Ліни Костенко був прологом церемонії "Гордість країни" у 2011-му. Після смерті актора відео набуло ще більшої популярності.
Історія написання вірша "Крила"
Ліна Костенко написала цей вірш, перебуваючи в Польщі, а точніше – у порту міста Щецін. Рік написання поезії – 1958, вона ввійшла до збірки "Мандри серця". На створення твору поетесу спонукали відвідини польського міста Щеціна. Тоді Ліна Костенко вагалася, чи переїжджати їй до Польщі разом із коханим Єжи Пахльовським, чи – залишитися в Україні. У результаті поетеса вирішила повернутися додому і відмовитися від кохання.
Недивно, що у вірші "Крила" Ліна Костенко показала, як сумує за Україною і жалкує, що вона – не вільний птах і не може полетіти додому. Зате – вона здатна полетіти на своїх творчих крилах та крилах своїх спогадів куди завгодно.
В українській мові є чимало фразеологізмів про крилатість людини – ростуть (виростають) крила, як на крилах, давати крила. І всі вони, як і у вірші Ліни Костенко, означають такі людські якості, як піднесення, натхнення, незалежність. Тож "Крила" Костенко – теж алегорія, це – символ духовності, багатства думки, могутності й впевненості.
29 жовтня 2022 року в Київському університеті інтелектуальної власності та права відбувся День відкритих дверей. Вищий начальний заклад готує юристів, психологів, фахівців з кібербезпеки, міжнародних відносин, правоохоронної діяльності тощо.
З 2018 року в учбовий процес 2-4 курсі, магістрів навчального закладу введено 5 навчальних дисциплін з психологічних методів детекції брехні, встановлення достовірної інформації:
1. Поліграфологічні та не інструментальні основи перевірки показів людини.
2. Основи психологічної верифікації свідчень в юридичній діяльності.
3. Базові психологічні методи детекції прихованої інформації.
4. Поліграф і психофізіологічна діагностика особистості.
5. Сучасні методи оцінки достовірності повідомленої інформації.
Гарантом освітньої програми магістрів психологів виступає та здійснює забезпечення навчання з психологічних методів детекції прихованої інформації студентів університету, в тому числі із застосуванням поліграфа з 2018 року - кандидат психологічних наук, доцент, атестований Міністерством юстиції України судовий експерт психолог (поліграфолог) Назаров Олег Анатолійович. Контактний телефон: +38 (093) 476 72 60. Офіційний інтернет-сайт університету: http://kyivinstitute.com/