Апеляційний суд залишив без змін вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду, яким кам’янчанина визнано винним у вимаганні з погрозою вбивства. Його апеляційну скаргу Хмельницький апеляційний суд відхилив.
За вироком у 2021 році житель м. Кам’янця-Подільського після розірвання стосунків вимагав у екскоханої повернути гроші, які він нібито витратив на неї. Спочатку йшлося про 9000 гривень, врешті сума зросла до 28 000 гривень. Скільки і за що вона заборгувала, розповідав їй у текстових і голосових повідомленнях. У разі неповернення «боргу» погрожував фізичною розправою.
Чоловіка затримали після того, як потерпіла, під контролем правоохоронців, перерахувала йому на банківську картку 28 000 гривень.
За вимагання, вчинене з погрозою убивства (частина 2 статті 189 Кримінального кодексу України), місцевий суд покарав його 4 роками позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки іспитового строку. На користь потерпілої – стягнув 10 000 гривень моральної шкоди та процесуальні витрати.
Обвинувачений подав апеляційну скаргу з проханням скасувати вирок суду першої інстанції та виправдати його. На його переконання, обвинувачення ґрунтується на припущеннях і його вина не доведена. Мовляв, потерпіла позичила у нього гроші й він просто просив їх повернути, без вимагання й погроз.
На думку апеляційного суду, доводи апелянта необґрунтовані. Зокрема, аналіз даних слідчих дій, свідчить, що він не мав договірних зобов’язань з потерпілою. У розмовах і переписці жодного разу не просив її повернути борг за договором позики, а йшлося про витрати за період стосунків (на квіти для неї, косметику, салон краси, заправку авта й таке інше).
«В процесі численних телефонних погроз та повідомлень потерпілій, саме обвинувачений, а не потерпіла виступав ініціатором розмов, призначав зустрічі та висував вимоги, давав вказівки про передачу коштів, встановлював строки зустрічей та в подальшому отримав кошти. (…) Відповідно до зафіксованих розмов потерпіла не умовляє обвинуваченого, не переконує, щоб він отримав кошти, не впливають на нього в інший спосіб», – зазначив апеляційний суд.
З ухвалою апеляційного суду у справі № 676/6252/21 можна ознайомитися у ЄДРСР.
