15 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про медіацію». Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту, принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Передбачена законом процедура медіації може застосовуватися, зокрема, у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних справах, а також про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).

Медіація може бути проведена як до звернення до суду, так і на будь-якій стадії судового процесу. Водночас процедура не проводиться, якщо конфлікт впливає чи може вплинути на інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.

Медіація проводиться за взаємною згодою сторін з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

З дня набрання чинності Закону «Про медіацію» змін зазнав, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України. Передбачається, що у разі якщо під час підготовчого судового засідання сторони домовляться провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, суд повинен зупинити провадження у справі. Якщо за результатами процедури буде досягнуто згоди, суд поверне позивачу 60% сплаченого судового збору.

Законодавство України передбачає, що суд у підготовчому засіданні має з’ясувати бажання сторін не тільки примиритися, провести врегулювання спору за участю судді, а й примиритися за допомогою медіації. Також сторони мають право примиритися на будь-якій стадії судового процесу. Крім того, медіатор не може бути допитаний у суді як свідок щодо відомостей, котрі стали йому відомі під час медіації.

Медіація у правовому полі явище не нове. Інститут медіації впроваджується в Україні вже понад 30 років та набув широкого застосування у світовій та європейській практиці в розвитку альтернативного врегулювання спорів.

Ефективність медіації полягає в тому, що вона базується на інтересах сторін. Медіація не завжди може завершитися консенсусом, але за наслідками цієї процедури сторони будуть розуміти причини виникнення їхнього конфлікту та власні вимоги, які вони ставили в рамках медіаційногого процесу.

Тож, медіація – це дійсно дієвий інструмент для розв'язання спорів та встановлення правового миру і її розвиток дуже пов’язаний з умінням суспільства комунікувати загалом.

Застосування процедури медіації сприятиме зняттю соціальної напруги в суспільстві, зниженню конфліктності та зменшенню навантаження на судову систему.