Однією з пріоритетних цілей Верховного Суду є налагодження конструктивного діалогу між судами всіх юрисдикцій та інстанцій, що сприятиме консолідації зусиль для вирішення проблемних питань, котрі виникають у роботі судів.
Майданчиком для такого діалогу стала нарада керівництва ВС із головами апеляційних судів. До участі в цій робочій зустрічі долучилися також представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України.
«Ми маємо унікальну можливість обговорити проблеми функціонування судової влади в загальному ракурсі. Дискусія в такому колі дасть нам змогу краще зрозуміти корені проблем і знайти ефективні шляхи їх вирішення», – зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Під час виступу очільник ВС навів загальні дані щодо стану здійснення судочинства у 2023 році, звернув увагу на ключові правові висновки, сформульовані Верховним Судом, та окреслив коло питань, які необхідно вирішити для того, щоб покращити ситуацію в системі правосуддя і поліпшити її роботу.
Серед них – належна організація роботи судів в умовах воєнного стану, поповнення кадрового складу судів, диджиталізація судочинства, підвищення рівня оплати праці працівників апаратів судів першої та апеляційної інстанцій, налагодження механізмів комунікації між судами й удосконалення підходів до комунікації із суспільством.
Крім того, Станіслав Кравченко наголосив на необхідності формування нової мережі судів шляхом їх укрупнення. Така потреба зумовлена, зокрема, необхідністю узгодження мапи судів з адміністративно-територіальним устроєм, а також для того, щоб запобігти випадкам, коли через недостатню кількість суддів у певному суді неможливо сформувати колегію для розгляду справи.
Насамкінець Голова ВС висловив вдячність колективам усіх судів за їхню невтомну роботу і вагомий внесок кожного судді та працівника апарату суду в забезпечення ефективного функціонування судової системи. Також Станіслав Кравченко подякував міжнародним партнерам за допомогу у відновленні пошкоджених та зруйнованих унаслідок війни приміщень судів.
Під час наради представники ВККС України висвітлили актуальні процедури, здійснення яких відновила Комісія.
Зокрема, член ВККС України Людмила Волкова зазначила, що за майже десять місяців після відновлення роботи Комісії її представники вже перевірили роботи кандидатів у судді до судів першої інстанції. Водночас у зв’язку зі змінами до законодавства, які, на думку Людмили Волкової, є доцільними, із цими кандидатами мають бути проведені співбесіди. Також вона повідомила, що восени минулого року ВККС України ухвалила в новій редакції декларацію доброчесності судді, й подякувала Верховному Суду за ініціативу щодо проведення обговорення стосовно заповнення вказаної декларації.
Щодо цього Голова ВС Станіслав Кравченко додав, що запровадження нової форми декларації доброчесності судді – перший крок у напрямі врегулювання питання стосовно стандартів доброчесності. Наступним кроком має бути визначення критеріїв доброчесності на законодавчому рівні, що сприятиме однаковому їх розумінню і застосуванню ВККС України, ГРД, ВРП та забезпечить єдність судової практики у справах, які стосуються питань доброчесності.
Член ВККС України Віталій Гацелюк розповів про те, що Комісія працює максимально потужно, тримає високий темп роботи й одночасно проводить кілька процедур, які спрямовані на покращення кадрового забезпечення судової системи. Так, зараз триває конкурс на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, у ВАКС. Разом із тим ВККС України проводить процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаним посадам.
Член ВККС України Олексій Омельян звернув увагу на проведення процедури, яка також дає змогу частково вирішити питання кадрового дефіциту, – відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації. При цьому Комісія ретельно перевіряє, щоб відрядження судді до іншого суду не погіршило ситуації з розглядом справ у його суді.
Член Вищої ради правосуддя Алла Котелевець, серед іншого, повідомила, що зараз для ВРП пріоритетом є створення служби дисциплінарних інспекторів, яка виконуватиме функції щодо подальшого очищення і перезавантаження судової влади. Процедура конкурсного відбору до цієї служби відбуватиметься з урахуванням вимог міжнародних експертів, а наразі дисциплінарну функцію виконує ВРП у складі трьох дисциплінарних палат.
Т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура зупинився на потребі врегулювання належного рівня оплати праці державних службовців, які працюють в апаратах судів. Також, за його словами, важливим напрямом діяльності ДСА України лишається інформатизація судочинства, що насамперед передбачає забезпечення ефективної роботи ЄСІТС. Так, наприкінці минулого року за підтримки міжнародних партнерів був проведений технічний аудит, а зараз триває функціональний аудит підсистем ЄСІТС, за результатами яких ДСА України пропонуватиме модернізацію або створення модулів ЄСІТС, необхідних для забезпечення ефективного здійснення судочинства.
Актуальні аспекти практики ЄСПЛ у справах проти України презентувала під час наради Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.
Як зауважила доповідачка, одна з найдавніших проблем, з якими стикається Україна та щодо яких розглядає скарги ЄСПЛ, – надмірна тривалість судових проваджень. Цієї проблеми стосується група справ «Меріт / Світлана Науменко проти України».
Серед найпоширеніших причин надмірної тривалості судових проваджень – значне навантаження на суддів у зв’язку з неукомплектованістю штату і вчинення сторонами судового провадження (їх представниками) умисних дій з метою затягування судового розгляду справи.
Ще один вагомий аспект – проблема єдності судової практики. «Для ЄСПЛ дуже важливо, щоб у національних судових системах була єдність практики щодо справ, подібних за своєю суттю. Це безпосередньо пов’язано з принципом правової визначеності, який ЄСПЛ оцінює при розгляді кожної конкретної справи», – пояснила Маргарита Сокоренко.
Як приклад вона навела рішення у справі «Статівка проти України», у якій ЄСПЛ констатував порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з непослідовним та непередбачуваним способом, у який національні суди відмовили в задоволенні вимоги заявника.
У цьому контексті Уповноважений у справах ЄСПЛ позитивно відгукнулася про те, що в межах Верховного Суду створена робоча група щодо забезпечення єдності судової практики, адже згідно з позицією ЄСПЛ саме на суди касаційної та апеляційної інстанцій покладено обов’язок забезпечувати таку єдність.
У межах наради голови апеляційних судів мали змогу поставити суддям ВС, представникам ВРП, ВККС України, РСУ та ДСА України, Уповноваженому у справах ЄСПЛ питання, з якими доводиться стикатися судам у різних регіонах країни. Здебільшого основними викликами для судової системи є кадрове та фінансове забезпечення. Зокрема, під час наради йшлося про можливість повернення до здійснення правосуддя тих суддів, які пішли у відставку, але не досягли граничного віку перебування на цій посаді. Це дало б змогу вже зараз посилити кадрами суди апеляційної інстанції.
Під час другої частини заходу судді ВС відповіли на запитання, які надійшли від апеляційних судів та стосувалися кримінального судочинства.
Крім цього, обговорювалися судові рішення об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі ВС, у яких вирішується низка питань правозастосування.
У заході також узяли участь Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич, голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександр Марчук, голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС Олександр Баранець, представник Ради суддів України, суддя ВС у ККС Віктор Остапук, перший заступник керівника Апарату ВС Расім Бабанли та менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір.
