Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких належать витрати:

▪️ на професійну правничу допомогу;

▪️ сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;

▪️ пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

▪️ пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

▪️ пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У свою чергу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги обов’язково додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», у ній зазначаються підстави звільнення.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України, а саме залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги.

Якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі вирішує питання про повернення скаржнику 50% судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної скарги.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судових витрат чи звільнити від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

▪️ чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

▪️ чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін та суспільства загалом;

▪️ поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи;

▪️ дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.