У цьому матералі Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції розповідає про специфіку спадкування четвертої черги за законом.
Відповідно до ст. ст. 1217, 1223 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Специфікою четвертої черги спадкоємців за законом є дві обставини:
1. До четвертої черги включені особи, які не перебували зі спадкодавцем ні в шлюбних відносинах, ні в кровному спорідненні, а були пов’язані з ним лише спільним проживанням однією сім’єю.
2. Для закликання до спадкування одного лише цього факту недостатньо, спільне проживання повинно тривати не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
В цій частині на практиці постає питання визначення кола спадкоємців цієї черги, а у процесуальному аспекті безпосередньо для спадкоємців - доказування факту проживання однією сім’єю разом зі спадкодавцем не менш як п’ять років. Підкреслимо, що факт проживання спадкоємців однією сім’єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (п. 4.4. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 9 (далі – Порядок). Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (п.п. 4.2 п. 4 глави 10 розділу II Порядку).
Відтак спадкоємці четвертої черги за законом мають право на звернення до суду із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню, зокрема, положення ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Додатково наголошуємо на тому, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України, коли черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором зацікавлений спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини (ст. 1259 ЦК України).
Окремо зауважимо, що Порядком, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Зазначимо, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; в інших випадках, передбачених законом (відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат»). Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (згідно з ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
