Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк і суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Микола Ковтунович провели всеукраїнський семінар для суддів та помічників місцевих загальних та апеляційних судів «Судова практика в питаннях – відповідях: кримінальне судочинство».
Судді обговорили низку дискусійних питань, що стосуються як проведення окремих слідчих дій, строків досудового розслідування, так і складу суду, ведення суддею процесу, інших питань матеріального та процесуального права.
Зокрема, щодо допустимості як доказу результатів, отриманих після проведення обшуку на підставі резолютивної частини ухвали слідчого судді, було звернуто увагу на висновок ККС ВС у постанові від 2 листопада 2023 року.
Суд зазначив, що в контексті проведення обшуку виконанню підлягає резолютивна частина ухвали, адже саме в ній слідчий суддя визначає суттєві умови обшуку. Тому для виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку стороною обвинувачення пред’явлення іншій стороні лише резолютивної частини цієї ухвали та вручення її копії з огляду на вищезазначене не свідчить про наявність такого порушення КПК України, яке перешкодило чи могло перешкодити постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
Низка питань стосувалася дистанційного судового провадження, оскільки воєнний стан ускладнив можливість проведення судових розглядів із безпосередньою участю учасників процесу. Щодо цієї проблематики було акцентовано на тому, що застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути й бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки (справа № 754/6210/21, провадження № 51-7413км23).
Детально судді обговорювали питання, пов’язані із заміною одного із суддів колегії та імперативності положення КПК України про необхідність розпочинати розгляд спочатку.
Це питання аналізувалося колегією суддів у провадженні № 51-907км23 (справа № 461/5454/14-к).
У цьому провадженні судом першої інстанції було ухвалено виправдувальний вирок, який залишено без зміни судом апеляційної інстанції.
Прокурор вважав, що судові рішення підлягають скасуванню, оскільки за наявності заперечення сторони проти продовження розгляду після заміни судді суд був зобов’язаний розпочати розгляд спочатку.
Колегія суддів ККС ВС зауважила, що, вирішуючи питання, чи утворювали обставини провадження, зазначені стороною обвинувачення, таке істотне порушення кримінального процесуального закону, яке тягне скасування судових рішень, має взяти до уваги ряд факторів.
Зокрема, Суд наголосив, що принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення (P. K. v. Finland (dec.), no. 37442/97, 9 July 2002).
У той же час ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, і засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. Залежно від обставин цей принцип реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб.
Суд, серед іншого, має взяти до уваги свій обов’язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч. 6 ст. 22 КПК України), у тому числі свій обов’язок забезпечити розумний строк розгляду справи (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Суд відзначив, що до заміни судді судовий розгляд у цій справі вже тривав 5 років, і за цей час було досліджено значний обсяг доказів, зокрема допитано 36 свідків та вивчено 59 томів інших доказів.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо долі судового розгляду після заміни судді, не міг не взяти до уваги право обвинувачених осіб отримати судове рішення в розумний строк (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 5 ст. 28 КПК України), яке при анулюванні результатів попереднього розгляду і розгляді справи спочатку практично не можливо було забезпечити.
ККС ВС також врахував, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з’ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки (P. K. v. Finland (dec.), no. 37442/97, 9 July 2002).
Крім того, ККС ВС зазначив, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.
