Пропонуємо до уваги черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за квітень 2024 року – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_04_2024.pdf
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
– у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації зазначено, що негативна інформація, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь, гідність і ділову репутацію такої особи;
– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, наголошено, що ефективним способом захисту права власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричинених таким порушенням, є лише вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог. При цьому скасування рішення державного реєстратора не забезпечить усунення порушень прав позивача як власника спірної земельної ділянки, спричинених самочинним будівництвом;
– у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, вказано, що несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України;
– у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав, констатовано, що у справах щодо захисту прав на безпечне довкілля підставою притягнення до відповідальності винних осіб є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини;
– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зазначено, що відмова у взятті на квартирний облік повторно не порушує права заявника, якщо заявник раніше скористався наданим йому державою правом на отримання житла, в якому він зареєстрований та проживає разом з сім’єю, а згодом добровільно відмовився від участі у приватизації цього житла. Така поведінка заявника не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житлового приміщення, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове отримання житла;
– у справах окремого провадження вказано, що відсутність необхідності лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу. Примусова госпіталізація до психіатричного закладу виключно на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів без урахування заперечень пацієнта та за відсутності доказів того, що він вчиняє (вчинив) чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, не відповідає підпункту «е» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод;
– у спорах щодо звернення рішень до виконання і контролю за їх виконанням акцентовано, що у разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини, обов’язок батька сплачувати аліменти на дитину на підставі судового рішення не припиняється. Заміна сторони у виконавчому провадженні на законного представника дитини, якій не виповнилося 14 років, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини з огляду на цільове призначення аліментів та захист законного права на отримання аліментів від батька.
