Пропонуємо до уваги огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування Закону України «Про міжнародне приватне право», присвячений дослідженню й аналізу правових позицій, які формують підходи до вирішення конкретних ситуацій щодо врегулювання суспільних відносин цивільного, сімейного, трудового та цивільно-процесуального характеру, в яких наявний іноземний елемент: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_MPP.pdf.
Перший розділ огляду містить загальні положення щодо змісту іноземного права, способів здобуття та державних механізмів отримання інформації про іноземне право. Зосереджено увагу, зокрема, на правових наслідках неможливості встановлення судом у розумні строки змісту норм іноземного права. Виокремлено питання стосовно правової концепції публічного порядку. Розглянуто загальні положення щодолегалізації документів, виданих уповноваженим органом іноземної держави, як передумови визнання їх дійсними в Україні, процедури їх визнання тощо.
У другому розділі звернено увагу на колізійні норми щодо правового статусу фізичних і юридичних осіб, особистого закону фізичної особи, яка є громадянином двох або більше держав, колізійні норми сімейного та спадкового права, проаналізовано способи вирішення питання, право якої держави підлягає застосуванню для врегулювання відносин з іноземним елементом. Досліджено питання щодо договірних правовідносин з іноземним елементом та колізійні норми речового права.
Третій розділ огляду присвячено міжнародному цивільному процесу, зокрема поняттям, видам та порядку встановлення міжнародної підсудності, конкуренції юрисдикцій. У ньому йдеться про підсудність справ щодо відібрання та утримання дитини, а також про відсутність судового імунітету в Російської Федерації у справах про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України.
Проаналізовано специфіку розгляду справ про визнання та виконання рішень іноземних судів, можливість визнання укладеною сторонами спору угоди про утримання як різновиду іноземного судового рішення.
