Громадянин рф звернувся до місцевого суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк в один рік для відчуження земельної ділянки в Україні.
Пояснив, що 16 лютого 2022 року одержав свідоцтво про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 2,5387 га, розташованої на території Полонської ОТГ, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після оформлення спадкових прав поїхав до росії, щоб владнати питання з продажем там квартири й отриманням пенсії та мав намір повернутися на батьківщину, проте не зміг перетнути кордон через початок повномасштабної війни. Тому пропустив строк для виконання зобов’язання щодо відчуження землі.
Полонський районний суд Хмельницької області у позові відмовив. Виходив з того, що громадянин рф не був позбавлений можливості надати доручення на відчуження успадкованої земельної ділянки у передбачений законом строк.
Власник землі оскаржив рішення суду першої інстанції до апеляційного суду: просив його скасувати та задовольнити позов. Уважав, суд не врахував, що він – громадянин росії та у зв`язку зі збройною агресією проти України не мав можливості своєчасно виконати обов`язок щодо відчуження належної йому земельної ділянки й це є підставою для продовження строку.
На думку прокурора, спадкоємець мав можливість відчужити земельну ділянку в межах строків через довірених осіб або ж сам міг повернутися до України через треті країни.
Колегія суддів апеляційного суду зауважила, що за українським законодавством землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянинові України.
Відтак суд першої інстанції правильно констатував, що позивач, як іноземний громадянин, не виконав обов`язку щодо відчуження належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року з моменту набуття права власності на нього 16 лютого 2022 року (річний строк сплинув 16 лютого 2023 року).
«Суд не бере до уваги пояснення позивача про те, що він пропустив встановлений законом річний строк у зв`язку з тим, що не мав можливості приїхати до України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на підставі довіреності уповноважив свого представника здійснити відчуження земельної ділянки, а тому останній міг скористатися своїм правом по відчуженню землі через свого уповноваженого представника», – зазначив апеляційний суд, вказавши, що доказів звернення до нотаріуса з цією метою у справі немає.
Хмельницький апеляційний суд також звернув увагу, що посилання апелянта на можливість продовження строку для відчуження земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки норми статей 81, 84, 140, 145 Земельного кодексу України є імперативними, регламентують порядок і строк відчуження земельної ділянки іноземним громадянином, що відраховується з моменту переходу такого права і цей строк – преклюзивний та не може змінюватися.
Тож колегія суддів визнала рішення місцевого суду законним і обґрунтованим та відхилила апеляційну скаргу землевласника.
З постановою апеляційного суду у справі № 681/118/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.
