Однією із форм міжнародного співробітництва, передбачених чинними міжнародними договорами України у сфері кримінального судочинства, а також кримінальним процесуальним законодавством України, є видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Під терміном «видача особи (екстрадиція)» розуміється видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
Правовою підставою для розв'язання питання про видачу особи в Україну є міжнародний договір, який передбачає видачу правопорушників, чинний у відносинах між Україною і відповідною іноземною державою, з території якої запитується видача особи, а також Кримінальний процесуальний кодекс України.
За відсутності міжнародного договору екстрадиція особи може бути запитана судом України за умови надання запитуючою стороною (Україною) письмової гарантії прийняти й розглянути аналогічний запит у майбутньому на основі принципу взаємності.
Суд України, який розглядає кримінальну справу, або який ухвалив обвинувальний вирок, після отримання інформації про затримання розшукуваної особи (обвинуваченого або засудженого) на території іноземної держави готує клопотання про видачу цієї особи в Україну з дотриманням вимог, передбачених КПК України та міжнародним договором України, а за відсутності останнього — згідно з вимогами КПК України.
Клопотання складається в письмовій формі й повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину.
До клопотання додаються:
1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду України про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
2) копія вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;
3) довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи в його вчиненні;
4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
6) довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;
7) інформація про перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;
8) інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.
Клопотання та додані до нього документи підписуються суддею, засвідчуються гербовою печаткою суду України та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором України, а за відсутності міжнародного договору — офіційною мовою запитуваної держави або прийнятною для запитуваної сторони мовою.
Надалі цей пакет документів скеровується судом України до Міністерства юстиції України, яке відповідно до статті 574 КПК України виконує функції Центрального органу України щодо видачі обвинувачених, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку, через регіональну прокуратуру в десятиденний строк із дня затримання особи на території іноземної держави або в інший встановлений іноземною державою строк.
Міністерство юстиції України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, протягом п’яти робочих днів з дня отримання клопотання суду України звертається до уповноваженого (центрального) органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну.
За відсутності міжнародного договору України з іноземною державою Мін’юст повідомляє в запиті про видачу (екстрадицію) особи готовність прийняти й розглянути в майбутньому запит про видачу на основі принципу взаємності та надсилає запит до Міністерства закордонних справ України для передачі компетентному органу іноземної держави через дипломатичні канали.
У разі отримання від уповноваженого (центрального) органу іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи Міністерство юстиції України доручає Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, Національній гвардії України та Національній поліції України організувати та здійснити прийом цієї особи в Україну.
Міністерство юстиції України інформує суд та регіональну прокуратуру про рішення щодо запиту на видачу особи, а також детально викладає умови та гарантії, які були надані запитувальній державі відповідно до міжнародних зобов’язань України.
Регіональна прокуратура надсилає Мін’юсту повідомлення про результати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого інформування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави, а суд України, який ініціював видачу особи для притягнення до кримінальної відповідальності, після завершення розгляду кримінальної справи надсилає Мін’юсту копію вироку, що набрав законної сили.
У разі отримання від компетентного органу іноземної держави повідомлення про відмову у видачі розшукуваної особи Міністерство юстиції України інформує суд України, у провадженні якого перебуває справа чи який ухвалив вирок, та регіональну прокуратуру про таке рішення, а також про можливість підготувати запит про передачу кримінального переслідування у випадках, передбачених КПК України та міжнародним договором України.
