За результатами касаційного перегляду справи №380/17514/22 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилася з висновком Восьмого апеляційного адміністративного суду, що вирішення питання про занесення об’єкта архітектури до Переліку щойно виявлених пам’яток, як виду об’єкта культурної спадщини, здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженою особою.

Короткий виклад обставин справи

На підставі договору №49/19 від 06 вересня 2019 року на замовлення фізичних осіб – мешканців села Магерів Жовківського району Львівської області, Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві виготовлено облікову документацію для внесення у реєстр пам’яток архітектури Костелу Пресвятої Трійці в с. Магерів Жовківського району Львівської області.

Вказана облікова документація, яка складалась з: історичної довідки; фотофіксації об’єкта культурної спадщини та інвентарного опису, була передана ініціативною групою до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо внесення Костелу Пресвятої Трійці до Переліку об’єктів культурної спадщини.

03 грудня 2019 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації розглянуто облікову документацію щодо занесення до Переліку об’єктів культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці та рекомендовано включити його до Переліку щойно виявлених пам’яток об’єкт культурної спадщини.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15 червня 2020 року занесено костел до Переліку об’єктів культурної спадщини згідно з додатком, де в п. 4 зазначено Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття в смт. Магерів, як пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення з частковим збереженням.

Відповідно до договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації №31/19 від 04 листопада 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов’язалось передати у власність ОСОБА_1 групу інвентарних об’єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою площею 564,8 кв.м. та огорожі.

Повідомлення про прийняте розпорядження №403/0/5-20 від 15 червня 2020 року та необхідність укладення охоронного договору Департаментом архітектури та розвитку містобудування скеровувались ОСОБА_1 листами.

Не погоджуючись з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 не погодилась та звернулась у Верховний Суд з касаційною скаргою.

Висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Взяття на облік об’єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об’єктів культурної спадщини – це перший етап у процедурі державної реєстрації об’єктів культурної спадщини. Наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 затверджено Порядок обліку об’єктів культурної спадщини.

Відповідно до пунктів 1-5 Розділу ІІ Порядку №158 взяття на облік об’єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об’єкта, шляхом занесення його до Переліку об’єктів культурної спадщини.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

Питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

- фотофіксації об’єкта: фото загального вигляду, фото об’єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об’єкта, фото рухомих об’єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

- історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об’єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу.

Завірена належним чином копія рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Порядку №158 власник об’єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов’язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ Порядку №158 уповноважений орган зобов’язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам’яткознавство» або таких наук:

- мистецтвознавство, культурологія, архітектура – для об’єктів монументального мистецтва;

- архітектури – для об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

- історії – для археологічних, історичних об’єктів та об’єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності оскаржуваного розпорядження та ухвалили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова КАС ВС від 17 січня 2025 року у справі № 380/17514/22 доступна за цим покликанням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/124502436