Позначення, яке на момент подання заявки вже стало загальновживаним для позначення товарів певного виду та втратило здатність індивідуалізувати товар конкретного виробника, не відповідає умовам надання правової охорони як знак для товарів і послуг. Якщо таке позначення тривалий час використовується різними виробниками для позначення товарів з однаковими властивостями, воно фактично перетворюється на видове поняття і не може виконувати функцію індивідуалізації товару.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
ТОВ «Леда» звернулося до суду з позовом до АТ «Галичфарм» та ДО «УКРНОІВІ» про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг «Фурацилін». Позивач зазначав, що станом на дату подання заявки на реєстрацію знака (17 грудня 1997 року) позначення «Фурацилін» вже було загальновживаною назвою лікарського препарату і використовувалося різними виробниками, а тому не мало розрізняльної здатності та не могло отримати правову охорону.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив і визнав спірне свідоцтво недійсним. Суди встановили, що позначення «Фурацилін» тривалий час використовувалося в медичній, фармацевтичній та науковій літературі, а також у господарській діяльності різними виробниками для позначення антисептичного препарату.
Розглядаючи справу, суди врахували результати судових експертиз, відповідно до яких станом на дату подання заявки позначення «Фурацилін» вже використовувалося багатьма виробниками для позначення товарів з однаковими характеристиками. Унаслідок такого використання воно втратило розрізняльну здатність як індивідуальний знак і перетворилося на загальновживане позначення певного виду товарів.
КГС ВС зазначив, що позначення визнається загальновживаним для товарів певного виду, якщо воно тривалий час використовується різними виробниками для позначення товарів, які мають спільні властивості або призначення, унаслідок чого споживачі перестають пов’язувати його з конкретним виробником. У такому випадку позначення втрачає розрізняльну здатність і не може виконувати функцію торговельної марки.
Колегія суддів КГС ВС також зауважила, що встановлення факту використання відповідного позначення різними виробниками до дати подання заявки є важливою обставиною для визначення його загальновживаності. При цьому позначення «Фурацилін» використовувалося в Україні ще з радянського періоду та застосовувалося різними виробниками як назва антисептичного препарату.
Касаційний суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми законодавства у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг та обґрунтовано встановили, що на дату подання заявки позначення «Фурацилін» було загальновживаним і не мало розрізняльної здатності.
КГС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Постанова КГС ВС від 26 лютого 2026 року у справі № 910/16718/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/134456211.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
