Судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря та Галина Юровська провели онлайн-лекцію.
Захід об’єднав широке коло правників: адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників Національної школи суддів України, науковців, викладачів, студентів, аспірантів закладів вищої освіти та наймолодших дослідників із Малої академії наук.
Основна увага була зосереджена на ключових аспектах Рішення № 1-р/2026, ухваленого 20 січня ц.р., у справі щодо умов пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Модерувала захід – Галина Юровська. Головною доповідачкою виступила – Ольга Совгиря, яка пояснила зміст цього рішення, навела окремі позиції з рішень Європейського суду з прав людини, міжнародних органів, висвітлила юридичні позиції, які були сформовані у ньому та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема, щодо права громадян на соціальний захист, взаємозв’язку між особливими умовами пенсійного забезпечення окремих категорій громадян та особливостями їх професійної діяльності. Окремо суддя зупинилася на аналізі законодавства у сфері пенсійного забезпечення державних службовців та осіб місцевого самоврядування.
Під час лекції йшлося про те, що приводом для розгляду цієї справи стало конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Автор клопотання просив перевірити на конституційність окремі положення законів України „Про державну службу" (від 10.12.2015 № 889) та "Про службу в органах місцевого самоврядування" (від 07.06.2001 № 2493), якими змінено умови пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також не передбачено перерахунку пенсій, призначених за Законом України "Про державну службу" (від 16.12.1993 р. № 3723).
Відповідно до Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мали право особи зі стажем державної служби не менше як 10 років, які на момент її призначення працювали на держслужбі, або 20 років стажу на будь-яких посадах держслужби, незалежно від місця роботи на час досягнення певного віку. Пенсію державним службовцям призначали в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати.
З 1 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 № 1058), за винятком випадків, коли на день набрання чинності Законом № 889 особи мали потрібний для призначення пенсії за Законом № 3723 стаж державної служби, служби в органах місцевого самоврядування.
Упродовж тривалого часу із 15 березня 2000 року до 30 квітня 2016 року із заробітної плати державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування відраховували до Пенсійного фонду України внески, які були значно вищими порівняно з відрахуваннями із заробітної плати інших осіб. Це давало їм право розраховувати на вищий розмір пенсії в майбутньому, оскільки вони фактично „авансували“ свої майбутні виплати. Це сформувало певні правомірні очікування стосовно пенсійного забезпечення.
Особливі вимоги до державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, обмеження конституційних прав цих осіб у зв’язку з перебуванням на посадах, сплата підвищених відрахувань до Пенсійного фонду України у своїй сукупності зумовлювали об’єктивно виправдані сподівання щодо підвищеного рівня їх пенсійного забезпечення у майбутньому.
Однак із набранням чинності Закону № 889 особи, які мали потрібний стаж роботи станом на 1 травня 2016 року, право на спецпенсію зберегли, а пенсійне забезпечення тих осіб, кому не вистачило навіть одного дня стажу, хоча вони і сплачували підвищені відрахування, здійснюється на загальних підставах за Законом № 1058.
У рішенні Суд зазначив, зокрема, що із 1 травня 2016 року державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які сплачували підвищені відрахування, але не мали потрібного стажу для призначення спецпенсії „не лише не отримали права на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723, а й не одержали будь-якої компенсації за сплату підвищених відрахувань“. Суд указав, що закони № 889, № 2493, № 1058 "не передбачають механізмів відшкодування за сплату підвищених відрахувань, перехідних умов пенсійного забезпечення чи врахування сплати підвищених відрахувань в інший спосіб під час обчислення пенсії для цих категорій осіб".
Суддя наголосила, що зміна юридичного регулювання пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування призвела до суттєвої різниці в рівні їх пенсійного забезпечення, що не забезпечує дотримання юридичної рівності – одного зі складників принципу верховенства права – та порушує конституційні гарантії права на соціальний захист.
З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суд України ухвалив:
- визнати неконституційним підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які платили підвищені внески, але не мали потрібного стажу для призначення пенсії;
- визнати конституційними загальні норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (статтю 90 Закону № 889, частину сьому статті 21 Закону № 2493);
- закрити провадженнящодо перерахунку розмірів уже призначених пенсій, оскільки це питання вже було врегульовано Судом раніше (Рішення від 23.12.2022 № 3-р/2022, яким Суд визнав неконституційним підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723 (https://ccu.gov.ua/dokument/3-r2022).
Крім того, було підкреслено, що виконання цього рішення неможливе без належного законодавчого врегулювання і на державу покладено позитивний обов’язок щодо унормування цих питань у розумний строк.
Детальніше – у відеоматеріалі:https://youtu.be/7d4jAbAfshk
