Під час відкриття програми підготовки суддів Вищого антикорупційного суду Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив, що проведення такого заходу є свідченням спроможності національної судової системи не лише виконувати свої функції в умовах воєнного стану, а й неухильно дотримуватися вимог закону в усіх аспектах діяльності, зокрема щодо безперервного професійного розвитку суддів.
Голова ВС звернув увагу на значне навантаження на судову систему. Так, за статистичними даними, у 2025 році на розгляді в судах усіх інстанцій та юрисдикцій перебувало близько 5,8 млн справ, з яких розглянуто 4,6 млн. При цьому щороку до судів надходить орієнтовно від 800 тис. до 1 млн кримінальних проваджень, частина з яких розглядається суддями Вищого антикорупційного суду. За його словами, ці показники відображають обсяг роботи й масштаб відповідальності, в межах якого здійснюється правосуддя, однак ключовим залишається не лише кількість, а і якість розгляду справ.
Окремо Станіслав Кравченко акцентував, що в умовах воєнного стану корупційні кримінальні правопорушення за рівнем суспільної небезпечності фактично прирівнюються до злочинів проти основ національної безпеки, адже підривають довіру громадян до державних інституцій і послаблюють обороноздатність країни. У цьому контексті особливого значення набуває ефективна діяльність антикорупційних державних органів і судової влади.
Водночас, зауважив Голова ВС, під час розгляду корупційних кримінальних правопорушень суди стикаються зі складними процесуальними та матеріально-правовими питаннями, вирішення яких безпосередньо залежить від професійного рівня суддів. Разом із тим Верховний Суд і Вищий антикорупційний суд мають забезпечувати єдність підходів у правозастосуванні та керуватися однаковими стандартами у вирішенні тих чи інших проблемних питань.
Також Станіслав Кравченко звернув увагу, що програма підготовки охоплює широкий спектр актуальних питань, зокрема щодо розмежування корупційних злочинів, застосування інституту угод, призначення покарання, дослідження доказів, а також фінансового контролю та конфіскації активів з урахуванням права Європейського Союзу.
Окрему увагу буде приділено інституційному розвитку суду, організації судових процесів і вивченню міжнародного досвіду. Учасники також розглянуть практику Європейського суду з прав людини, питання здійснення провадження за відсутності обвинуваченого та оцінки суперечливих експертних висновків.
Крім того, програма містить теми щодо професійної стійкості суддів, зокрема запобігання професійному вигоранню, а також викликів, пов’язаних із цифровізацією правосуддя.
Таким чином, підготовка суддів охоплює всі ключові аспекти здійснення правосуддя – матеріальні, процесуальні, організаційні та професійні.
У межах програми першого дня підготовки суддів ВАКС суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Єгор Краснов презентував Висновок Консультативної ради європейських суддів № 28 (2025) «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя». Він наголосив, що проблеми, порушені в цьому документі, не є унікальними для України. Вони характерні для всіх держав – членів Ради Європи, хоча й мають різні прояви залежно від національного контексту.
У центрі виступу судді було визначення поняття «добробут суддів», яке у Висновку КРЄС № 28 (2025) розглядається як безперервний процес, що дає змогу суддям ефективно виконувати свої професійні обов’язки, зберігаючи належний рівень фізичного та психологічного стану й дотримуючись принципів незалежності, неупередженості та доброчесності. Добробут розглядається як багатовимірне явище, що поєднує як позитивні аспекти – залученість до роботи, мотивацію, задоволення від професійної діяльності, так і негативні, як-от стрес, тривожність, депресія, професійне вигорання та стигматизація.
Єгор Краснов окреслив чинники, які підтримують добробут навіть в умовах високого навантаження. Серед них — суспільна значущість суддівської роботи, автономія та незалежність у прийнятті рішень, інтелектуальна складність діяльності, можливості професійного розвитку, кар’єрні гарантії, а також колегіальність і підтримка всередині суддівської спільноти. Важливу роль відіграє і суспільне визнання, яке безпосередньо впливає на мотивацію та відчуття професійної цінності.
Аналізуючи виклики суддівської діяльності, Єгор Краснов звернув увагу на те, що у Висновку КРЄС № 28 (2025) вони систематизовані за трьома напрямами – структурний, процедурний та соціальний тиск. Йдеться, зокрема, про надмірне навантаження, тривалий робочий день і жорсткі часові рамки, які впливають на якість і обґрунтованість судових рішень, а також на можливість належної підготовки до їх ухвалення. У цьому контексті він акцентував, що такі умови можуть створювати ризики для реалізації права на справедливий суд упродовж розумного строку.
Доповідач також зупинився на ускладненні правових систем, зростанні кількості справ та обсягу матеріалів, що підлягають аналізу й додатково підсилюють навантаження на суддів. Окремим чинником він назвав вплив травматичного матеріалу у справах, зокрема кримінальних та сімейних, що може призводити до підвищеного рівня стресу в суддів. Такі справи зазвичай пов’язані з тяжкими злочинами, насильством, питанням опіки над дітьми та іншими складними життєвими обставинами. За словами Єгора Краснова, такий досвід може призводити до вторинної травматизації та істотно погіршувати самопочуття.
Суддя розглянув питання щодо використання штучного інтелекту та інших допоміжних технологій у правосудді. Він застеріг, що в умовах підвищеного стресу та перевантаження зростає ризик надмірної довіри до таких інструментів. Це може проявлятися у прийнятті автоматизованих підказок без належної перевірки, використанні недостовірних даних та втраті контролю над процесом ухвалення рішень. Неправильне впровадження технологій здатне послаблювати автономію судді та впливати на його професійну впевненість.
Поряд із цим Єгор Краснов окреслив ширший спектр чинників, що впливають на добробут суддів. Серед них – недостатнє фінансування судової влади, яке безпосередньо пов’язане з доступом до правосуддя та дотриманням розумних строків розгляду справ, кадровий дефіцит і складнощі з утриманням працівників апаратів судів, політичний тиск, а також загрози особистій безпеці суддів. Додатковими викликами є вплив соціальних мереж, які посилюють публічний тиск, та умови війни, що створюють як фізичні, так і психологічні ризики для здійснення правосуддя.
Окрему увагу суддя приділив проблемі стигматизації суддівської професії. За його словами, суспільні стереотипи, посилені медійним середовищем, формують упереджене ставлення до суддів і впливають не лише на довіру до судової влади, а й на внутрішній стан самих суддів. Це може спричиняти відчуття ізоляції, обмежувати відкриту комунікацію та ускладнювати обговорення питань професійного навантаження і стресу. У цьому контексті важливим є формування культури відкритості, дестигматизація теми добробуту та розвиток підтримки всередині суддівської спільноти.
Завершуючи виступ, Єгор Краснов звернув увагу на рекомендації КРЄС, які передбачають комплексний підхід до забезпечення добробуту суддів. Йдеться, зокрема, про визнання добробуту необхідною умовою здійснення правосуддя, створення ефективних систем управління в судовій владі, запобігання надмірному навантаженню, забезпечення фізичної, психологічної та цифрової безпеки, подолання стигматизації, розвиток кадрової політики, а також доступ до навчання та індивідуальної підтримки. Суддя наголосив, що добробут суддів має розглядатися як інвестиція держави в незалежність, неупередженість і якість судової системи.
Детальніше – у презентації Єгора Краснова: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Vusnovok_KRES_dobrobut_syddiv.pdf.
Програму першого дня підготовки суддів Вищого антикорупційного суду провела Національна школа суддів України у співпраці з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні.
