20 квітня 2026 року у Національній школі суддів України розпочалася тижнева підготовка суддів Верховного Суду – обов’язковий етап підтримання кваліфікації, який вони мають проходити один раз на три роки відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Навчання відбувається в онлайн-форматі та об’єднує українських і міжнародних експертів навколо актуальних викликів сучасного правосуддя, що дає змогу інтегрувати найкращі європейські практики в судову діяльність.
Ректор Микола Оніщук під час відкриття тижневої підготовки наголосив на міжнародній підтримці та євроінтеграційному векторі розвитку суддівської освіти. «Нинішня підготовка має особливість, зумовлену системною участю міжнародних партнерів у розробленні й реалізації навчальної програми. Зокрема, до організації навчання долучилися ініціативи Європейського Союзу, ОБСЄ, Ради Європи, а також провідні європейські інституції та університети. Така співпраця свідчить про довіру до української судової системи та сприяє впровадженню найкращих європейських практик», – підкреслив очільник НШСУ.
Микола Оніщук зазначив, що у цьогорічному навчанні бере участь увесь склад суддів Верховного Суду, а зміст програми сформовано з урахуванням євроінтеграційних викликів. Зокрема, один день відведено опрацюванню тематики права ЄС як важливого пріоритету за розділом 23 «Верховенство права та основоположні права» у процесі переговорів про вступ України до ЄС. Також окремий день буде присвячено спеціалізаціям суддів, що дає змогу глибше опрацьовувати професійні питання у форматі лекцій і дискусій. Активна участь міжнародних партнерів у підготовці не лише підсилює інституційну спроможність судової системи, а й створює нові можливості для професійного розвитку українських суддів.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко у вступному слові наголосив, що навіть в умовах війни українська судова система послідовно виконує законодавчі вимоги щодо обов’язкового підтримання кваліфікації суддів, а безперервна професійна підготовка є фундаментом сталої судової практики, передбачуваності рішень і високої якості правосуддя. Навчальна програма виходить за межі традиційних форматів і передбачає інтенсивний професійний діалог, обмін досвідом та формування єдиної правової культури. Важливу роль у підготовці відіграють міжнародні партнери. І, за словами очільника ВС, це партнерство є взаємним: «Україна не лише переймає досвід, а й формує власні практики, які стають частиною міжнародного правового діалогу».
Станіслав Кравченко також звернув увагу на виклики, пов’язані з цифровізацією та новими комунікаційними платформами, які впливають на роботу суддів і авторитет судової влади. У цих умовах професійна підготовка стає інструментом не лише підвищення знань, а й зміцнення стійкості суддів до значного навантаження та суспільного тиску. Вона також є інвестицією в єдність судової практики, дотримання прав людини та зміцнення довіри до судової системи України.
Перший день навчання розпочався з виступу судді Конституційного Суду України Віктора Городовенка на тему «Висновок № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя»». У виступі суддя детально розкрив ключові положення цього міжнародного документа, наголосивши на тому, що належний рівень професійного, психологічного та соціального добробуту суддів є необхідною передумовою для забезпечення незалежності судової влади та ефективного здійснення правосуддя. Особливу увагу було приділено впливу надмірного навантаження, стресу та зовнішнього тиску на якість судових рішень, а також важливості створення сприятливих умов праці для суддівського корпусу.
Далі фаховий діалог із суддями вели міжнародні фахівці. Зокрема, суддя Європейського суду з прав людини (Польща) Анна Адамська-Галлант представила ґрунтовний аналіз проблеми популізму як одного з ключових викликів демократичним цінностям та верховенству права. Вона наголосила, що популістські наративи нерідко підривають довіру до судової системи, спрощуючи складні правові питання та формуючи хибне сприйняття ролі суду в суспільстві.
Спікерка приділила увагу і питанню свободи висловлення поглядів суддів, підкресливши необхідність збереження балансу між правом судді на власну позицію та обов’язком дотримання принципів неупередженості й стриманості. Вона також розкрила особливості взаємодії судів із медіа та громадськістю в умовах цифрової епохи, де швидкість поширення інформації значно зростає, а ризики маніпуляцій посилюються. У цьому контексті було обговорено вплив соціальних мереж на формування громадської думки про правосуддя, а також проблему поширення дезінформації та фейкових новин, які можуть негативно впливати на авторитет судової влади.
Старший міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», екссуддя Суду Європейського Союзу (2016–2023 рр.) Віргіліюс Валанчюс представив змістовну доповідь, у якій детально розкрив інституційну архітектуру Суду справедливості Європейського Союзу та особливості його функціонування. Він пояснив структуру суду, зокрема роль Суду та Загального суду, їхню юрисдикцію і взаємодію в межах правової системи ЄС, а також підкреслив значення цього органу як ключового гаранта єдності тлумачення та застосування права Європейського Союзу.
Експерт окремо зупинився на ролі Суду справедливості ЄС на міжнародній арені, наголосивши на його впливі не лише в межах Європейського Союзу, а й у ширшому контексті розвитку міжнародного права та судової практики. Він поділився практичними аспектами роботи суддів ЄС, зокрема особливостями розгляду справ, внутрішніми процедурами ухвалення рішень та професійними стандартами, яких дотримуються судді.
Значну увагу було приділено процесу відбору суддів, який базується на високих вимогах до професійної компетентності, незалежності та доброчесності кандидатів. Доповідач також акцентував на важливості взаємодії Суду справедливості ЄС із національними судами держав-членів, зокрема через механізм попередніх рішень, що забезпечує уніфіковане застосування права ЄС у різних юрисдикціях.
Увага до цієї тематики є цілком закономірною, адже вона безпосередньо пов’язана з євроінтеграційними прагненнями України. У контексті підготовки до ухвалення політичних рішень щодо вступу до Європейського Союзу розуміння принципів функціонування судової системи ЄС, ролі Суду справедливості та механізмів взаємодії між національними й наднаціональними судами набуває особливої актуальності для українських правників і суддів.
Завершив перший навчальний день суддя Верховного адміністративного суду Швеції Лейф Ґеверть, який поділився практичним досвідом застосування процесуальних фільтрів у шведській судовій системі. У своїй доповіді він детально зупинився на механізмах, які застосовуються на стадії відкриття касаційного провадження, пояснивши, як такі фільтри дають змогу відсіювати справи, що не мають достатнього значення для формування єдиної правозастосовної практики або не містять принципових правових питань.
Суддя звернув увагу на проблемні аспекти застосування цих інструментів, зокрема на відсутність повної уніфікованості підходів у різних категоріях справ, що іноді призводить до неоднакових рішень у подібних правових ситуаціях. Така варіативність може впливати на передбачуваність судової практики та рівень довіри до судової системи.
Водночас доповідач окреслив ефективні способи подолання таких розбіжностей, серед яких – розвиток чітких критеріїв допуску справ до касаційного перегляду, посилення ролі узагальнень судової практики та активна комунікація між суддями. За його словами, формування сталої та послідовної судової практики є ключовим чинником забезпечення правової визначеності та справедливості, а досвід Швеції може бути корисним для інших країн, зокрема в контексті вдосконалення національних процедур касаційного перегляду.
Національна школа суддів України інформуватиме про ключові акценти та питання, що розглядатимуться національними й міжнародними фахівцями під час тижневої підготовки суддів Верховного Суду.
Із презентаціями спікерів можна ознайомитися за покликаннями (Віктор Городовенко, Віргіліюс Валанчюс, Лейф Ґеверть).
Фідбек суддів Верховного Суду щодо підготовки в НШСУ (Єгор Краснов, Олена Кібенко).
