Вища рада правосуддя звернулася до Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України щодо необхідності невідкладного вжиття організаційних заходів для забезпечення проведення з’їзду адвокатів України та обрання двох членів ВРП за квотою адвокатури з метою забезпечення ефективної та безперервної діяльності Вищої ради правосуддя як невід’ємного елемента гарантування незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Тривала відсутність членів Вищої ради правосуддя, які мають бути обрані з’їздом адвокатів України, призводить до функціонування ВРП у неповному складі, створює ризики для забезпечення необхідного кворуму, збільшує навантаження на чинних членів Ради та обмежує інституційну спроможність ВРП.

Наводимо повний текст публічного звернення Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 16 липня 2026 року № 1476/0/15-26:

ПУБЛІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ

до Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України щодо необхідності проведення з’їзду адвокатів України та обрання членів Вищої ради правосуддя

Вища рада правосуддя має особливий статус конституційного органу державної влади. Особливістю діяльності таких органів є необхідність забезпечення їх інституційної безперервності, а також належного виконання функцій і повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 наголосив, що має бути забезпечений принцип інституційної безперервності, який означає, що органи державної влади, встановлені Основним Законом України, продовжують постійно функціонувати в інтересах Українського народу та реалізовувати свої повноваження, виконувати завдання і функції, визначені в Конституції України.

Відповідно до статті 131 Конституції України та статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» з’їзд адвокатів України є одним із суб’єктів формування Вищої ради правосуддя та обирає двох її членів. Така участь адвокатури у формуванні складу конституційного органу суддівського врядування є важливим елементом професійного балансу у складі Вищої ради правосуддя.

Статтею 131² Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» завданнями адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;
5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;
7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Обрання членів Вищої ради правосуддя з’їздом адвокатів України є не правом, а конституційним обов’язком адвокатури як суб’єкта формування Вищої ради правосуддя. Конституція України не передбачає можливості відмови від виконання цієї функції або її довільного відкладення, оскільки від її виконання безпосередньо залежить повнота складу конституційного органу суддівського врядування та, відповідно, здатність держави забезпечувати належне функціонування системи правосуддя.

Водночас у складі Вищої ради правосуддя вже понад чотири роки немає представників адвокатури. Така ситуація не відповідає конституційній моделі формування та функціонування Вищої ради правосуддя, а також суперечить необхідності забезпечення належного представництва різних правничих професій у її складі.

У Висновках Звіту Європейської Комісії щодо України за 2025 рік наголошено, що Національна асоціація адвокатів України (НААУ) ще не оголосила конкурсу на вакантні посади членів Вищої ради правосуддя за своєю квотою.

Адвокатура як незалежний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення адвокатської діяльності, щоденно взаємодіє із судами та володіє значним практичним досвідом у питаннях забезпечення доступу до правосуддя, дотримання процесуальних гарантій, якості судового розгляду та ефективного захисту прав і свобод людини. Перебування представників адвокатури у складі Вищої ради правосуддя забезпечує врахування практичного досвіду застосування процесуального законодавства та функціонування судової системи під час вирішення питань суддівської кар’єри, дисциплінарної відповідальності суддів, організації діяльності судової влади та забезпечення незалежності правосуддя. Тривала відсутність двох членів Вищої ради правосуддя, яких має обрати з’їзд адвокатів України, призводить до функціонування Вищої ради правосуддя в неповному складі. Така ситуація створює постійні ризики для забезпечення необхідного кворуму під час реалізації Вищою радою правосуддя своїх повноважень.

Неповний склад Вищої ради правосуддя збільшує навантаження на членів Вищої ради правосуддя, які здійснюють повноваження, знижує рівень інституційної спроможності та створює додаткові ризики для забезпечення безперервності її роботи. Особливо це позначається на розгляді кадрових і дисциплінарних проваджень. В умовах значного навантаження функціонування Вищої ради правосуддя в неповному складі призводить до збільшення строків розгляду дисциплінарних справ і скарг та уповільнює вирішення питань суддівської кар’єри, зокрема щодо призначення суддів, а отже, безпосередньо впливає на ефективність функціонування судової системи та своєчасність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя.

У серпні 2026 року закінчується строк повноважень трьох членів Вищої ради правосуддя. За умов функціонування Вищої ради правосуддя вже в неповному складі це створює додаткові ризики для забезпечення її стабільної, безперервної та ефективної роботи.

У січні 2027 року ця проблема стане критичною, адже спливатиме строк повноважень восьми членів Вищої ради правосуддя, обраних з’їздом суддів України в січні 2023 року. Отже, питання проведення з’їзду адвокатів України та обрання членів Вищої ради правосуддя за квотою адвокатури потребує невідкладного вирішення вже сьогодні.

У Щорічній доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2025 рік Вища рада правосуддя вже наголошувала на зазначеній проблемі: «Відсутність ініціативи з боку органів адвокатського самоврядування щодо обрання членів Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду адвокатів України створює ризики для її безперебійної діяльності».

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом адвокатського самоврядування України є з’їзд адвокатів України. До повноважень з’їзду адвокатів України належить, зокрема, обрання двох членів Вищої ради правосуддя. Рада адвокатів України забезпечує скликання та проведення з’їзду адвокатів України, визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів і з’їзду адвокатів України.

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» передбачає, що орган, який скликає з’їзд адвокатів України для обрання члена Вищої ради правосуддя, не пізніше ніж за сорок п’ять календарних днів повідомляє секретаріат Вищої ради правосуддя про дату та місце проведення такого з’їзду. Після надходження такого повідомлення секретаріат Вищої ради правосуддя оприлюднює оголошення про початок прийому документів кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя.

Єдиною причиною, на яку наразі посилаються органи адвокатського самоврядування, пояснюючи непроведення з’їзду адвокатів України, є запровадження воєнного стану та пов’язана з ним безпекова ситуація. Водночас інших правових чи організаційних перешкод для проведення з’їзду не наводять. Зазначена позиція не є достатньо обґрунтованою з огляду на таке.

Чинне законодавство України не містить жодних обмежень чи заборон щодо проведення з’їзду адвокатів України або інших з’їздів органів професійного самоврядування в умовах правового режиму воєнного стану. Запровадження воєнного стану не припиняє діяльності органів адвокатського самоврядування, не призупиняє їхніх повноважень та не звільняє їх від виконання визначених законом функцій. Отже, відсутні будь-які правові перешкоди для організації та проведення з’їзду адвокатів України, а його скликання та проведення є належним виконанням передбачених законом повноважень органів адвокатського самоврядування.

Навіть більше, в умовах правового режиму воєнного стану всі органи державної влади та професійного самоврядування мають забезпечувати належне виконання покладених на них функцій, а не допускати невиправданого зволікання в реалізації визначених законом повноважень. Це особливо важливо під час формування складу конституційного органу суддівського врядування, від ефективності роботи якого залежить належне функціонування системи правосуддя.

До того ж, після 24 лютого 2022 року інші суб’єкти формування Вищої ради правосуддя неодноразово проводили передбачені законом з’їзди та конференції, під час яких обрали членів Вищої ради правосуддя. Це переконливо підтверджує, що запровадження воєнного стану не перешкоджає реалізації таких процедур та не унеможливлює виконання відповідними суб’єктами своїх законодавчо визначених повноважень.

Зокрема, під час ХІХ позачергового з’їзду суддів України 11–12 січня 2023 року обрано вісім членів Вищої ради правосуддя за квотою суддівського самоврядування, що забезпечило відновлення повноважного складу Вищої ради правосуддя. Під час всеукраїнської конференції прокурорів 28 лютого 2023 року обрано двох членів Вищої ради правосуддя за квотою прокурорів. Під час з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
у серпні 2022 року та в листопаді 2023 року також обрано членів Вищої ради правосуддя.

Крім того, у 2026 році судді, прокурори та представники юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ уже визначили дати проведення чергових з’їздів і конференцій для обрання членів Вищої ради правосуддя. Така практика свідчить, що воєнний стан не є перешкодою для виконання суб’єктами формування Вищої ради правосуддя конституційних і законодавчо визначених повноважень, а також для організації та проведення відповідних процедур.

За таких обставин посилання на дію правового режиму воєнного стану не може виправдати невиконання або відкладення реалізації органами адвокатського самоврядування передбачених законом повноважень щодо обрання членів Вищої ради правосуддя на невизначений строк. Правовий режим воєнного стану потребує належної організації роботи державних органів та інституцій, а не припинення реалізації ними визначених законом функцій.
У цьому контексті забезпечення формування повного складу конституційного органу суддівського врядування має залишатися одним із пріоритетних завдань.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя закликає Національну асоціацію адвокатів України та Раду адвокатів України невідкладно вжити заходів для реалізації рекомендацій Європейської Комісії та в найкоротший строк забезпечити проведення з’їзду адвокатів України і виконати передбачені Конституцією та законами України повноваження щодо обрання двох членів Вищої ради правосуддя за квотою адвокатури.

Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що своєчасне обрання членів Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду адвокатів України є необхідним кроком для забезпечення безперебійної діяльності, професійного балансу у складі Вищої ради правосуддя та належного виконання Вищою радою правосуддя конституційних повноважень.

В умовах воєнного стану всі органи та інституції зобов’язані докладати максимум зусиль для належного виконання покладених на них функцій, діяти своєчасно, відповідально та відповідно до вимог закону. Проведення з’їзду адвокатів України та обрання членів Вищої ради правосуддя є реалізацією такого обов’язку, подальше зволікання створює ризики для стабільного функціонування системи суддівського врядування.